https://kazka.vn.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A5%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D1%97%D0%B6%D0%B0%D0%BA 2026-05-01T23:03:11Z Історія редагувань цієї сторінки в вікі MediaWiki 1.35.9 https://kazka.vn.ua/index.php?title=%D0%A5%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D1%97%D0%B6%D0%B0%D0%BA&diff=3769&oldid=prev 2013-05-09T23:53:34Z

<p></p> <p><b>Нова сторінка</b></p><div>Одного разу бігла лисиця до саду і здибала по дорозі їжака: «Добрий день, їжаче!» Каже їжак: «Доброго здоров'я!» — «Ходи зо мною у виноградник».<br /> <br /> А він каже: «Ой страшно, лисичко, бо там господар накладає сильце; можем упасти у біду».— «О, я,— каже,— не боюся, я навчена, то дам собі раду!» І пішли.<br /> <br /> Наїлися вони винограду і вертаються, та й лисичка піймалася у сильце. <br /> <br /> «Ей,— каже,— їжачку, братчику, рятуй!» — «Ой ні, не поможу, бо я казав, що не знаю; та ж ти мені казала, що навчена».<br /> <br /> «Ой,— каже,— я уже зі страху забула геть усе».<br /> <br /> Уздрів їжак, що біда, і зачав їй радити. <br /> <br /> «Нічого,— каже,— не роби, лиш як господар прийде, то ти зробися неживою — опусти голову, ноги, так якби була мертва, і, може, ця штука удасться».<br /> <br /> А тут і господар. <br /> <br /> Став над лисицею і каже: <br /> <br /> «От,— каже,— шкода, що я не був чотири дні у саду, аж лисиця засмерділась». Узявся одною рукою за ніс; а другою вхопив лисичку за хвіст та й викинув її через пліт.<br /> <br /> А лисиці лиш цього було треба. Схопилася та й пішла додому. Щось четвертої днини іде лисичка знов у виноград. Іде попри їжакову нору і знов кличе його у товаристві у виноград.<br /> <br /> «Та ти забула уже, що з тобою було?» — «Ходи, ходи». От наїлися вони знов винограду та й лиш зачали іти, а тут їжак упав у сильце.<br /> <br /> «Ей,— каже,— сестричко-лисичко! Рятував я тебе, порятуй і ти мене».— «А що я тобі по-можу? Я тобі не поможу нічо!» Та й іде геть.<br /> <br /> «Рятуй, бійся Бога!»<br /> <br /> А лисичка і не чує. Але їжак заплакав: «Сестричко! Дуже ми жили файно, ходи хоч розпрощайся зо мною».<br /> <br /> Вернулася лисичка, та й обнялися обоє.<br /> <br /> «Ой,—каже їжак,— поцілуймося, бо знаєш, що мені смерть зараз».<br /> <br /> І лисиця вивалила язик і хоче їжака цілувати. <br /> <br /> Тоді їжак зловив лисицю зубами за язик і міцно тримає. <br /> <br /> Зачала лисиця пищати не своїми голосами так, що учув господар та й убіг до саду. <br /> <br /> Є здобич! <br /> <br /> Узяв він хутко лисицю, убив, а їжака поволеньки вибрав із сильця і пустив у сад.<br /> <br /> Та й від того часу дуже їжаків шанував, бо мав од них користь.<br /> <br /> <br /> <br /> {{Шаблон:Казки з книги Українські казки частина 2 (Septima,2005)}}</div>

Bogdan