Хитрий їжак (Українська народна казка ) - Історія редагувань

Bogdana: Перенаправлено на Хитрий їжак (українська народна казка)

2014-02-11T09:03:27Z

Перенаправлено на Хитрий їжак (українська народна казка)

Kos Street King: перейменував «Хитрий їжак ID 92» на «Хитрий їжак (Українська народна казка )»

2009-09-30T05:52:52Z

перейменував «Хитрий їжак ID 92» на «Хитрий їжак (Українська народна казка )»

Kos Street King в 05:52, 30 вересня 2009

2009-09-30T05:52:32Z

Snak в 21:08, 18 вересня 2009

2009-09-18T21:08:40Z

Snak: 1 версія

2009-09-18T19:51:49Z

1 версія

Нова сторінка

[[Категорія:українська народна казка]]

Одного разу бігла лисиця до саду і здибає по дорозі їжака: «Добрий день, їжаче!» Каже їжак: «Добре здоровля!» — «Ходи зо мною у товаристві у виноград». А він каже: «Ой страшно, лисичко, бо там господар накладає усе сильце; можем упасти у біду».— «О, я,— каже,— не боюся, я маю школи покінчені, то дам си раду!» І пішли.

Наїлися вони винограду і вертаються, та й лисичка ймилася у сильце. «Ей,—каже,—їжачку, братчику, рятуй!»-— «Ой ні, не поможу, бо я казав, що не знаю; та ж ти мені казала, що маєш школи покінчені».— «Ой,— каже,— я уже зі страху забула геть усе».

Уздрів їжак, що біда, і зачав їй радити. «Ніц,— каже,— не роби, лиш як ґазда прийде, а ти ся зроби неживою — опусти голову, ноги, так як би-с була мертва, і, може, си ця штука удасть». Акурат входить господар. Став над лисицею і каже: «От,— каже,— шкода, що я не був штири дні у саді, аж си прочутила...» Узявся одною рукою за ніс; а другою імив лисичку за хвіст та й викинув її через пліт.

Але лисиці лиш цього було треба. Схопилася та й пішла додому. Щось четвертої днини іде лисичка знов у виноград. Іде попри їжакову нору і знов кличе його у товаристві у виноград. «Та ти забула уже, що з тобою було?» — «Ходи, ходи». Но, наїлися вони знов винограду та й лиш зачали іти, а то їжак упав у сильце. «Ей,— каже,— сестричко-лисичко! Рятував я тебе, порятуй і ти мене».— «Но, що я тобі поможу? Я тобі не поможу нічо!» Та й іде геть. «Рятуй, бійся бога!» Але лисичка і не чує. Але їжак заплакав: «Сестричко! Дуже-сми жили файно, ходи хоть розпрощайся зо мною».

Но, вернулася лисичка, та й ся обіймили обоє. «Ой,— каже їжак,— поцілуймося обоє, бо знаєш, що ми смерть зараз». І лисиця вивалила язик і хоче їжака цілувати. Тогди їжак зловив лисицю зубами за язик і моцно тримає. Зачала лисиця пищати не своїми голосами так, що учув господар та й убіг до саду. Є що видіти! Но, узяв він борзо та й лисицю убив, а їжака поволеньки вибрав із сильця і пустив у сад та й від того часу дуже їжаків шанував, бо видів користь.

← Попередня версія		Версія за 09:03, 11 лютого 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	[[~~Категорія:~~українська народна казка]]	+	#redirect [[Хитрий їжак (українська народна казка)]]
−
−
−
−	~~[[Категорія:Казки про тварин]]~~
−
−
−	~~[[Категорія:Казки про лисичку ]]~~
−
−	Одного разу бігла [[лисиця]] до саду і здибає по дорозі [[їжак]]а: «Добрий день, їжаче!» Каже [[їжак]]: «Добре здоровля!» — «Ходи зо мною у товаристві у виноград». А він каже: «Ой страшно, лисичко, бо там господар накладає усе сильце; можем упасти у біду».— «О, я,— каже,— не боюся, я маю школи покінчені, то дам си раду!» І пішли.
−
−	Наїлися вони винограду і вертаються, та й лисичка ймилася у сильце. «Ей,—каже,—їжачку, братчику, рятуй!»-— «Ой ні, не поможу, бо я казав, що не знаю; та ж ти мені казала, що маєш школи покінчені».— «Ой,— каже,— я уже зі страху забула геть усе».
−
−	Уздрів [[їжак]], що біда, і зачав їй радити. «Ніц,— каже,— не роби, лиш як ґазда прийде, а ти ся зроби неживою — опусти голову, ноги, так як би-с була мертва, і, може, си ця штука удасть». Акурат входить господар. Став над лисицею і каже: «От,— каже,— шкода, що я не був штири дні у саді, аж си прочутила...» Узявся одною рукою за ніс; а другою імив лисичку за хвіст та й викинув її через пліт.
−
−	Але лисиці лиш цього було треба. Схопилася та й пішла додому. Щось четвертої днини іде лисичка знов у виноград. Іде попри [[їжак]]ову нору і знов кличе його у товаристві у виноград. «Та ти забула уже, що з тобою було?» — «Ходи, ходи». Но, наїлися вони знов винограду та й лиш зачали іти, а то [[їжак]] упав у сильце. «Ей,— каже,— сестричко-лисичко! Рятував я тебе, порятуй і ти мене».— «Но, що я тобі поможу? Я тобі не поможу нічо!» Та й іде геть. «Рятуй, бійся бога!» Але лисичка і не чує. Але [[їжак]] заплакав: «Сестричко! Дуже-сми жили файно, ходи хоть розпрощайся зо мною».
−
−	Но, вернулася лисичка, та й ся обіймили обоє. «Ой,— каже [[їжак]],— поцілуймося обоє, бо знаєш, що ми смерть зараз». І [[лисиця]] вивалила язик і хоче [[їжак]]а цілувати. Тогди [[їжак]] зловив лисицю зубами за язик і моцно тримає. Зачала [[лисиця]] пищати не своїми голосами так, що учув господар та й убіг до саду. Є що видіти! Но, узяв він борзо та й лисицю убив, а [[їжак]]а поволеньки вибрав із сильця і пустив у сад та й від того часу дуже [[їжак]]ів шанував, бо видів користь.

← Попередня версія	Версія за 05:52, 30 вересня 2009
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:українська народна казка]]
-Одного разу бігла лисиця до саду і здибає по дорозі їжака: «Добрий день, їжаче!» Каже їжак: «Добре здоровля!» — «Ходи зо мною у товаристві у виноград». А він каже: «Ой страшно, лисичко, бо там господар накладає усе сильце; можем упасти у біду».— «О, я,— каже,— не боюся, я маю школи покінчені, то дам си раду!» І пішли.
 Наїлися вони винограду і вертаються, та й лисичка ймилася у сильце. «Ей,—каже,—їжачку, братчику, рятуй!»-— «Ой ні, не поможу, бо я казав, що не знаю; та ж ти мені казала, що маєш школи покінчені».— «Ой,— каже,— я уже зі страху забула геть усе».
-Уздрів їжак, що біда, і зачав їй радити. «Ніц,— каже,— не роби, лиш як ґазда прийде, а ти ся зроби неживою — опусти голову, ноги, так як би-с була мертва, і, може, си ця штука удасть». Акурат входить господар. Став над лисицею і каже: «От,— каже,— шкода, що я не був штири дні у саді, аж си прочутила...» Узявся одною рукою за ніс; а другою імив лисичку за хвіст та й викинув її через пліт.
+Уздрів [[їжак]], що біда, і зачав їй радити. «Ніц,— каже,— не роби, лиш як ґазда прийде, а ти ся зроби неживою — опусти голову, ноги, так як би-с була мертва, і, може, си ця штука удасть». Акурат входить господар. Став над лисицею і каже: «От,— каже,— шкода, що я не був штири дні у саді, аж си прочутила...» Узявся одною рукою за ніс; а другою імив лисичку за хвіст та й викинув її через пліт.
-Але лисиці лиш цього було треба. Схопилася та й пішла додому. Щось четвертої днини іде лисичка знов у виноград. Іде попри їжакову нору і знов кличе його у товаристві у виноград. «Та ти забула уже, що з тобою було?» — «Ходи, ходи». Но, наїлися вони знов винограду та й лиш зачали іти, а то їжак упав у сильце. «Ей,— каже,— сестричко-лисичко! Рятував я тебе, порятуй і ти мене».— «Но, що я тобі поможу? Я тобі не поможу нічо!» Та й іде геть. «Рятуй, бійся бога!» Але лисичка і не чує. Але їжак заплакав: «Сестричко! Дуже-сми жили файно, ходи хоть розпрощайся зо мною».
+Але лисиці лиш цього було треба. Схопилася та й пішла додому. Щось четвертої днини іде лисичка знов у виноград. Іде попри [[їжак]]ову нору і знов кличе його у товаристві у виноград. «Та ти забула уже, що з тобою було?» — «Ходи, ходи». Но, наїлися вони знов винограду та й лиш зачали іти, а то [[їжак]] упав у сильце. «Ей,— каже,— сестричко-лисичко! Рятував я тебе, порятуй і ти мене».— «Но, що я тобі поможу? Я тобі не поможу нічо!» Та й іде геть. «Рятуй, бійся бога!» Але лисичка і не чує. Але [[їжак]] заплакав: «Сестричко! Дуже-сми жили файно, ходи хоть розпрощайся зо мною».
-Но, вернулася лисичка, та й ся обіймили обоє. «Ой,— каже їжак,— поцілуймося обоє, бо знаєш, що ми смерть зараз». І лисиця вивалила язик і хоче їжака цілувати. Тогди їжак зловив лисицю зубами за язик і моцно тримає. Зачала лисиця пищати не своїми голосами так, що учув господар та й убіг до саду. Є що видіти! Но, узяв він борзо та й лисицю убив, а їжака поволеньки вибрав із сильця і пустив у сад та й від того часу дуже їжаків шанував, бо видів користь.
+Но, вернулася лисичка, та й ся обіймили обоє. «Ой,— каже [[їжак]],— поцілуймося обоє, бо знаєш, що ми смерть зараз». І [[лисиця]] вивалила язик і хоче [[їжак]]а цілувати. Тогди [[їжак]] зловив лисицю зубами за язик і моцно тримає. Зачала [[лисиця]] пищати не своїми голосами так, що учув господар та й убіг до саду. Є що видіти! Но, узяв він борзо та й лисицю убив, а [[їжак]]а поволеньки вибрав із сильця і пустив у сад та й від того часу дуже [[їжак]]ів шанував, бо видів користь.

← Попередня версія	Версія за 21:08, 18 вересня 2009
(Немає відмінностей)