Bogdana в 09:09, 11 лютого 2014

2014-02-11T09:09:56Z

Kos Street King в 10:28, 28 вересня 2009

2009-09-28T10:28:26Z

Snak: 1 версія

2009-09-24T16:09:48Z

1 версія

Нова сторінка

[[Цап]]ова хата

Як жив собі [[чоловік]] і жінка. У їх були, [[цап]] і [[баран]], і [[кабан]], і півень, і селезень, і гусак — усього потроху. Потім, значить, той [[чоловік]] і жінка померли, осталась сама скотина. Поки жили-жили, поки й хату розвалили,— ту, що [[дід]] покинув. Розвалили, розтягли і пішли, хто куди влучив. Це діло ішло до літа. А як стало вже холодно, от тоді вже [[цап]] пішов до [[кабан]]а.

— [[Кабан]], брате! Давай хату строїть, бо буде зима, так пропадем.

А [[кабан]] каже.

— Я в листя вриюсь, то мені й тепло буде! Не треба хати.

Тоді він пішов до [[баран]]а.

— [[Баран]], брате! Давай хату строїть, бо буде зима, так пропадем.

А [[баран]] каже.

— Я одну шкуру простелю, другою вкриюсь, та й тепло буде! Не треба хати.

Тоді він пішов до гусака.

— Гусак, брате! Давай хату строїть, бо буде зима, так пропадем.

А гусак каже.

— Мені не треба. Я одно крило простелю, одним укриюся та й перезимую. Не треба.

Потім пішов до півня, а він каже.

— Я з тії деревини та на ту літатиму та й нагріюсь, не треба мені хати.

Пішов до селезня.

— Селезню брате! Давай хату строїть, бо буде зима, так пропадем.

А селезень каже.

— Я з тії криниці та в другу поплаваю-поплаваю, та й тепло буде.

Ну, тоді [[цап]] походив по всіх — ніхто не хоче, давай сам хату строїть. Построїв хату, поставив піч і живе. Почав жить у хаті. Стало холодно, зима кужелить таке! Він сидить же в хаті, а ті гибнуть надворі. От найперідь приходе [[кабан]].

— Ой,— каже,— [[цап]]е-брате, пусти в хату, пропаду!

А [[цап]] каже.

— Не хотів хати строїть, то пропадай там! Не пущу.

А [[кабан]] каже так.

— Все рівно, як ти мене не пустиш, то все рівно буду рить, розтягать усячину, то й ти пропадеш, і я пропаду.

Пішов він одчинив.

— Іди лягай під припічком.

Вже [[кабан]] уклався й лежить під припічком. А сам на печі. Коли приходе [[баран]].

— [[Цап]]е-брате, пусти в хату, пропаду!

А [[цап]] відповіда.

— Не хотів хати строїть, пропадай там!

А [[баран]] каже, що «як ти мене не пустиш, то я як розженусь та як грюкну в двері, так і виб'ю! І ти пропадеш, і я пропаду». Треба впускати. Упустив, каже:

— Лягай під лавою.

Ось іде гусак.

— [[Цап]]е-брате, пусти в хату! Пропаду!

А [[цап]] каже.

— Я ж тобі казав, а ти не схотів хати строїть! Пропадай! Мені нема діла, що ти пропадеш.

А гусак цей каже.

— Ну то добре! Не впускаєш?! А я по соломині розтягну всю покрівлю, і ти змерзнеш, і я.

Одчинив і тому.

— Іди сідай на полу.

Коли ось іде селезень.

— Так-так! Так-так! [[Цап]]е-брате, пусти в хату. Пропаду!

— Пропадай! Не хотів хати строїть.

— Ну, я буду все твоє добро нівечить, І ти пропадеш, і я пропаду.

Усі його лякають. Волів і його пустить.

— Ти сідай на лаві.

Потім іде півень.

— Куд-ку-да! Куд-ку-да! [[Цап]]е-брате, пусти в хату! Пропаду!

— Е, ні, півнику! Пропадай! Не хотів хати строїть. Політай з дерева на дерево та й нагрієшся.

А півень каже.

— Я як розженусь літать, так усі вікна поб'ю, і ти пропадеш, і я пропаду.

Ну, впустив і того.

— Сідай аж на жердці.

Значить, зібрались усі і живуть. Топлять і все роблять гуртом. А [[вовк]]и почули, що там багато пожитку. Один і каже.

— Я, братця, знаю м'яса!

— Ну, як знаєш — ходім!

Пішло туди штук зо три, а мо' й з чотири. Прийшли, прогребли дірку під хатою, і вліз туди один. Так вони як захватили того [[вовк]]а! [[Кабан]] попав за вуха, [[баран]] як розженеться та б'є з розгону, гусак крилами лупить. Ті втрьох б'ють, а селезень сидить та.

— Так-так! Так-так!

А півень сидить на жердці та.

— Куд-ку-да! Куд-ку-да! Бийте, бийте та й подайте сюда!

Ті [[вовк]]и, що були коло хати, то ноги на плечі та й повтікали, а того тобто вбили. А самі живуть, хліб жують, постолом гроші возять, і оце й казка уся.

[[Категорія:Українські народні казки]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:українська народна казка]]
 [[Категорія:Казки про вовка]]
 [[Цап]]ова хата
@@ Рядок 134: / Рядок 126: @@
 Ті [[вовк]]и, що були коло хати, то ноги на плечі та й повтікали, а того тобто вбили. А самі живуть, хліб жують, постолом гроші возять, і оце й казка уся.

← Попередня версія		Версія за 10:28, 28 вересня 2009
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Категорія:українська народна казка]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про тварин]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про вовка]]
		+
		+
		+	[[Категорія:Казки про чоловіка]]
		+
		+
		+
		+
	[[Цап]]ова хата		[[Цап]]ова хата

Рядок 122:		Рядок 134:

	Ті [[вовк]]и, що були коло хати, то ноги на плечі та й повтікали, а того тобто вбили. А самі живуть, хліб жують, постолом гроші возять, і оце й казка уся.		Ті [[вовк]]и, що були коло хати, то ноги на плечі та й повтікали, а того тобто вбили. А самі живуть, хліб жують, постолом гроші возять, і оце й казка уся.
−
−	~~[[Категорія:Українські народні казки]]~~

Цапова хата (українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 09:09, 11 лютого 2014

Kos Street King в 10:28, 28 вересня 2009

Snak: 1 версія