Цап та баран (українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdan в 03:43, 10 травня 2013

2013-05-10T03:43:06Z

Bogdan в 23:38, 9 травня 2013

2013-05-09T23:38:40Z

Bogdan в 23:38, 9 травня 2013

2013-05-09T23:38:25Z

Kos Street King в 10:27, 28 вересня 2009

2009-09-28T10:27:05Z

Snak: 1 версія

2009-09-24T16:09:48Z

1 версія

Нова сторінка

'''ЦАП ТА БАРАН'''

Були собі [[чоловік]] та жінка, мали вони [[цап]]а й [[баран]]а.

От, було, [[цап]] побіжить на город по капусту - і [[баран]] туди, [[цап]] у сад- і [[баран]] за ним.

- Ох, жінко,- каже [[чоловік]],- проженімо ми цих [[баран]]а й [[цап]]а, а то за ними ні сад, ні город не вдержаться. А забирайтесь-но, [[цап]]е й [[баран]]е, собі куди-небудь, щоб вас не було у мене в дворі.

Пішли вони. Ідуть та й ідуть. Посеред поля лежить вовча голова.

- Бери, [[баран]]е, голову, бо ти дужчий.

- Ох, бери, [[цап]]е, ти, бо ти сміливий.

Узяли голову і вкинули у торбу.

Ідуть та й ідуть, коли віддалік горить вогонь.

- Ходімо й ми туди, там переночуємо, щоб нас [[вовк]]и не з'їли.

Приходять, аж то [[вовк]]и кашу варять.

- А, здорові, молодці!

- Здорові! Здорові?.. Ще каша не кипить-м'ясо буде з вас.

Ох, як там [[цап]] налякався, а [[баран]] давно вже труситься. [[Цап]] і придумав:

- А подай лишень, [[баран]]е, оту вовчу голову! Приніс [[баран]].

- Та не цю, а подай більшу!-каже [[цап]].

[[Баран]] знову тягне ту ж саму.

- Та давай ще більшу!

Мовчать [[вовк]]и.

От один із них і починає:

- Гарно каша кипить, тільки нічим долить - піду я по воду. Як пішов [[вовк]] по воду, то й не вернувся: "Хай вам абищо!"

Набридло другому його дожидати:

- Е, вражий син, пішов та й сидить, нічим каші долить.

Побіг і той і не вернувся. А третій сидів-сидів:

- Ось піду лишень я їх прижену.

Як побіг, так і той радий, що втік.

Тоді [[цап]] до [[баран]]а:

- Нумо скоріше хапатись, щоб нам кашу поїсти та звідси убратись.

Ох, як передумав один [[вовк]]:

- Ходімо, ми їх поїмо, вражих синів.

Прийшли, аж тих уже немає - побігли та й на дуба забрались.

Стали [[вовк]]и гадати, як би їх наздогнати. Як стали йти і знайшли їх на дубі. [[Цап]] виліз аж на верх, а [[баран]] - нижче.

- От лягай,-кажуть [[вовк]]и ковтунуватому [[вовк]]ові,-ти старший, то й придумай, як нам їх добути.

Ліг [[вовк]] догори ногами й почав ворожити. [[Баран]] на гіллі сидить та так і дрижить весь. Як упаде, та просто на [[вовк]]а!

[[Цап]] тут як закричить:

- А подай-но мені ворожбита!

[[Вовк]]и як схопились, так аж пил по дорозі закурився.

А [[цап]] та [[баран]] безпечно пішли собі.

[[Категорія:Українські народні казки]]

← Попередня версія		Версія за 03:43, 10 травня 2013
Рядок 88:		Рядок 88:


		+
		+
		+
		+	{{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}}

	{{Шаблон:Казки з книги Українські казки частина 1 (Septima,2005)}}		{{Шаблон:Казки з книги Українські казки частина 1 (Septima,2005)}}

← Попередня версія		Версія за 23:38, 9 травня 2013
Рядок 87:		Рядок 87:

	А [[цап]] та [[баран]] безпечно пішли собі.		А [[цап]] та [[баран]] безпечно пішли собі.
		+
		+
		+
		+	{{Шаблон:Казки з книги Українські казки частина 1 (Septima,2005)}}

← Попередня версія		Версія за 10:27, 28 вересня 2009
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Категорія:українська народна казка]]
		+
		+
		+
		+	[[Категорія:Казки про тварин]]
		+
		+	[[Категорія:Казки про вовка]]
		+
		+
		+	[[Категорія:Казки про чоловіка]]
		+
		+
		+
	'''ЦАП ТА БАРАН'''		'''ЦАП ТА БАРАН'''

Рядок 74:		Рядок 87:

	А [[цап]] та [[баран]] безпечно пішли собі.		А [[цап]] та [[баран]] безпечно пішли собі.
−
−	~~[[Категорія:Українські народні казки]]~~

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 [[Категорія:Казки про чоловіка]]
 Були собі [[чоловік]] та жінка, мали вони [[цап]]а й [[баран]]а.
@@ Рядок 18: / Рядок 15: @@
 От, було, [[цап]] побіжить на город по капусту - і [[баран]] туди, [[цап]] у сад- і [[баран]] за ним.
-- Ох, жінко,- каже [[чоловік]],- проженімо ми цих [[баран]]а й [[цап]]а, а то за ними ні сад, ні город не вдержаться. А забирайтесь-но, [[цап]]е й [[баран]]е, собі куди-небудь, щоб вас не було у мене в дворі.
+- Ох, жінко,- каже [[чоловік]],- проженімо ми цих [[баран]]а й [[цап]]а, а то за ними ні сад, ні город не вдержаться.
 Пішли вони. Ідуть та й ідуть. Посеред поля лежить вовча голова.