Snak в 14:55, 19 червня 2014

2014-06-19T14:55:26Z

Bogdana в 04:27, 18 жовтня 2013

2013-10-18T04:27:31Z

Bogdan в 13:51, 4 жовтня 2013

2013-10-04T13:51:21Z

Показати зміни

Bogdan: перейменував «Цар Алеодор» на «Цар Алеодор (румунська народна казка)»

2013-10-04T13:45:24Z

перейменував «Цар Алеодор» на «Цар Алеодор (румунська народна казка)»

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Румунські казки українською мовою}} {{Шаблон:Румунські народні казки (Веселка,198...

2013-10-04T13:42:51Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Румунські казки українською мовою}} {{Шаблон:Румунські народні казки (Веселка,198...

Нова сторінка

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Один цар дожив до того, що и сивина голову вкрила, а дітей так і не мав.
-Та ось, коли він уже зовсім постарів, доля послала йому сина, та такого вродливого, що й очей від нього не відведеш. Назвав його цар Алео-дором.
+Та ось, коли він уже зовсім постарів, доля послала йому сина, та такого вродливого, що й очей від нього не відведеш. Назвав його цар Алеодором.
 Хлопчик ріс, набирався розуму та сили. А [[цар]] дедалі більше старів, і настала йому пора йти тією дорогою, з якої нема вороття. Посадив він сина собі на коліна та й каже:

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
 Та ось, коли він уже зовсім постарів, доля послала йому сина, та такого вродливого, що й очей від нього не відведеш. Назвав його цар Алео-дором.
-Хлопчик ріс, набирався розуму та сили. А цар дедалі більше старів, і настала йому пора йти тією дорогою, з якої нема вороття. Посадив він сина собі на коліна та й каже:
+Хлопчик ріс, набирався розуму та сили. А [[цар]] дедалі більше старів, і настала йому пора йти тією дорогою, з якої нема вороття. Посадив він сина собі на коліна та й каже:
 —    Любий мій сину! Бачу, буде з тебе велика людина. Як правити царством, я тобі не кажу, ти й сам кмітливий. Одне лиш прошу тебе: ніколи не йди в ті он далекі гори. Там володіння Півлюдини-верхи-на-кульгавому-півзайці. Хто хоч ненароком ступить на його землю, тому вже не повернутися з добром.
@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 Алеодор — дарма, що малий — сівши на престол, почав так правити країною, що не кожен із мудрих дорослих зумів би. Всі були задоволені і навіть пишалися, що жили в один час із ним.
-Коли Алеодор бував вільний від своїх царських справ, то часто ходив на полювання. Він добре пам'ятав наказ свого батька — не йти в гори. Але одного разу він випадково забрів туди. Та не встиг ступити й кількох кроків, як перед ним з'явилася потвора.
+Коли Алеодор бував вільний від своїх [[цар]]ських справ, то часто ходив на полювання. Він добре пам'ятав наказ свого батька — не йти в гори. Але одного разу він випадково забрів туди. Та не встиг ступити й кількох кроків, як перед ним з'явилася потвора.
 Алеодорові стало болісно передусім за те, що мимохіть порушив дану батькові обіцянку.
@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 Пішов Алеодор у похід. Іде він, іде та все думу думає, як би краще все зробити? Раптом — зирк: перед ним озеро виграє, а на березі б'ється щука.
-Побачив він щуку, підійшов до неї, хотів було забрати. Коли щука йому каже:
+Побачив він щуку, підійшов до неї, хотів було забрати. Коли [[щука]] йому каже:
 —    Не вбивай мене, чоловіче, краще пусти в воду, а я тобі в пригоді стану.
@@ Рядок 57: / Рядок 57: @@
 Почув Алеодор, що до нього звертаються на ймення, відпустив комашку й ціпіов далі.
-Довго чи не довго йшов, але таки прийшов до палацу Зеленого царя. Прийшов, став коло брами і жде — може, хтось вийде й спитає, чого йому треба. День стоїть, два стоїть, але ніхто не виходить з палацу. А третього дня Зелений цар покликав своїх слуг і питає:
+Довго чи не довго йшов, але таки прийшов до палацу Зеленого [[цар]]я. Прийшов, став коло брами і жде — може, хтось вийде й спитає, чого йому треба. День стоїть, два стоїть, але ніхто не виходить з палацу. А третього дня Зелений цар покликав своїх слуг і питає:
 —    Чому ніхто не вийшов і не спихав, чого людина стоїть перед брамою цілих три дні?
-Схаменулися слуги й привели Алеодора до Зеленого царя.
+Схаменулися слуги й привели Алеодора до Зеленого [[цар]]я.
 —    Що ти хочеш, юначе? — питає його цар.
@@ Рядок 67: / Рядок 67: @@
 —    Мені, великий царю, потрібна твоя дочка,— відповідає Алеодор.
-—    Добре,— усміхнувся цар.— А ти знаєш про звичай при моєму дворі? Можеш ховатися, де завгодно, три доби підряд. Якщо моя дочка тричі знайде тебе, тобі відрубають голову й насадять на палю. А не знайде — тоді, хлопче, бери мою дочку. Подумай спершу гарненько, чи варто важити головою.
+—    Добре,— усміхнувся [[цар]].— А ти знаєш про звичай при моєму дворі? Можеш ховатися, де завгодно, три доби підряд. Якщо моя дочка тричі знайде тебе, тобі відрубають голову й насадять на палю. А не знайде — тоді, хлопче, бери мою дочку. Подумай спершу гарненько, чи варто важити головою.
 —    Я згоден.
@@ Рядок 75: / Рядок 75: @@
 —    Чого тобі треба, хлопче?
-Розповів їй Алеодор про свою біду, а щука йому:
+Розповів їй Алеодор про свою біду, а [[щука]] йому:
 —    Не сумуй, друже, я тобі допоможу.
@@ Рядок 81: / Рядок 81: @@
 Махнула щука хвостом, перетворила Алеодора в ляща й заховала його на дні морському.
-Прокинулася царівна рано-вранці, взяла підзорну трубу, подивилася на всі боки світу, одначе Алеодора ніде не побачила. Усі, хто приходив її сватати раніше, ховалися то в льохах, то за хатами, то за копицями сіна, а то й на сторожовій вежі. А цей Алеодор заховався так, що царівна аж перелякалася.
+Прокинулася [[цар]]івна рано-вранці, взяла підзорну трубу, подивилася на всі боки світу, одначе Алеодора ніде не побачила. Усі, хто приходив її сватати раніше, ховалися то в льохах, то за хатами, то за копицями сіна, а то й на сторожовій вежі. А цей Алеодор заховався так, що царівна аж перелякалася.
 Раптом їй спало на думку подивитися на море. Повернула вона підзорну трубу й побачила в морській глибині ляща.   Очевидно, та   труба   була чарівна!
@@ Рядок 117: / Рядок 117: @@
 —    Та виходь уже! Я відчуваю, що ти десь близько, але не бачу. Ти переміг!
-Почув Алеодор слова царівни, спустився з її коси й став перед нею. Зеленому цареві не лишалося нічого іншого, як віддати свою дочку Алеодорові. А як настав час від'їздити їм, то провів їх з великою пошаною у супроводі славного почту аж до кордонів свого царства.
+Почув Алеодор слова царівни, спустився з її коси й став перед нею. Зеленому [[цар]]еві не лишалося нічого іншого, як віддати свою дочку Алеодорові. А як настав час від'їздити їм, то провів їх з великою пошаною у супроводі славного почту аж до кордонів свого царства.
 У дорозі Алеодор зупинився з царівною на перепочинок. І тут сказав їй:
@@ Рядок 133: / Рядок 133: @@
 Страховисько до неї і так і сяк, солодкі слова їй каже, всіляко піддобрюється. А царівна як вигукне:
-—    Згинь, дияволе, геть звідси в пекло, не місце тобі на землі. Потвора-страховисько Щ міг стерпіти такої образи й луснув зі злості.  Що робити тепер Алеодорові? Забрав він собі страховиськові землі, одружився з дочкою Зеленого царя та й став правити своїм царством.
+—    Згинь, дияволе, геть звідси в пекло, не місце тобі на землі. Потвора-страховисько Щ міг стерпіти такої образи й луснув зі злості.  Що робити тепер Алеодорові? Забрав він собі страховиськові землі, одружився з дочкою Зеленого [[цар]]я та й став правити своїм царством.
 {{Шаблон:Румунські казки українською мовою}}
 {{Шаблон:Румунські народні казки (Веселка,1981)}}

Цар Алеодор (румунська народна казка) - Історія редагувань

Snak в 14:55, 19 червня 2014

Bogdana в 04:27, 18 жовтня 2013

Bogdan в 13:51, 4 жовтня 2013

Bogdan: перейменував «Цар Алеодор» на «Цар Алеодор (румунська народна казка)»

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Румунські казки українською мовою}} {{Шаблон:Румунські народні казки (Веселка,198...