Швидка робота (Болгарська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 15:41, 14 грудня 2013

2013-12-14T15:41:43Z

Bogdana в 15:41, 14 грудня 2013

2013-12-14T15:41:18Z

Bogdan: перейменував «Швидка робота» на «Швидка робота (Болгарська народна казка)»

2013-11-19T15:01:54Z

перейменував «Швидка робота» на «Швидка робота (Болгарська народна казка)»

Bogdan в 14:52, 15 листопада 2013

2013-11-15T14:52:09Z

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...

2013-11-05T16:07:38Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...

Нова сторінка

{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 Тоді черепаха поставила баклагу, а мурашки по одній підходили й пили. Пили кожне по ковточку, та їх було так багато, що незабаром води в баклазі не лишилося. Узяла черепаха порожню баклагу і знову пішла до джерела.
-Тільки набрала води, як підбіг один осел напитися, зачепив баклагу, вода розлилась, і одне вушко в баклаги відбилося.
+Тільки набрала води, як підбіг один [[осел]] напитися, зачепив баклагу, вода розлилась, і одне вушко в баклаги відбилося.
-Черепаха, як могла, знову набрала води в баклагу, взяла за одне вушко й помалу пішла до галявини. Вона йшла й думала, що ж їй скажуть інші звірі, коли побачать, що баклага тільки з одним вушком. Почала вона журитися, чи не спіткає її дорогою ще яке лихо, чи донесе вона воду до галявини. І так бідолашна зажурилась, що й під ноги дивитися забу-ла, та перечепилася через камінь, упала й на друзки розбила баклагу.
+Черепаха, як могла, знову набрала води в баклагу, взяла за одне вушко й помалу пішла до галявини. Вона йшла й думала, що ж їй скажуть інші звірі, коли побачать, що баклага тільки з одним вушком. Почала вона журитися, чи не спіткає її дорогою ще яке лихо, чи донесе вона воду до галявини. І так бідолашна зажурилась, що й під ноги дивитися забула, та перечепилася через камінь, упала й на друзки розбила баклагу.
 Аж через три години вернулася черепаха на галявину. Звірі бачать, що вона без баклаги, та й питають її:

← Попередня версія	Версія за 14:52, 15 листопада 2013
Рядок 1:	Рядок 1:
	+	Якось зійшлися всі звірі на свято. Кликали й мурашок, та ті не прийшли, бо мали багато роботи: збирали харчі на зиму.

	+	Звірі наготували смачних страв, понакривали столи на гарній галявині й почали бенкетувати. Та скоро похотіли вони пити, бо забули водою запастися. Почали тоді згадувати, хто найменше працював, коли готувалися до свята, і всі казали, що черепаха майже нічого не робила, то вона й піде по воду. Що лишалося робити бідній черепасі? Завдала собі на спину баклагу та й рушила до джерела. Йшла собі потихеньку-помалень- ку, як і завжди ходила.
	+
	+	Добулася черепаха до джерела, набрала води і вже йшла назад, до галявини. Та дорогою зустрілися їй мурашки. Вони верталися з роботи, були стомлені й дуже хотіли пити.
	+
	+	— Куди це ви йдете, тітонько? — питають черепаху мурашки.— Що несете?
	+
	+	— Ой, дорогенькі, у нас велике свято, і мене послали по холодну водичку.
	+
	+	— Тітонько, ми так сьогодні натомилися на роботі, так пити хочемо, будьте ласкаві, дайте нам води хоч по краплинці, бо ніколи нам воду шукати,— просять її мурашки.
	+
	+	Тоді черепаха поставила баклагу, а мурашки по одній підходили й пили. Пили кожне по ковточку, та їх було так багато, що незабаром води в баклазі не лишилося. Узяла черепаха порожню баклагу і знову пішла до джерела.
	+
	+	Тільки набрала води, як підбіг один осел напитися, зачепив баклагу, вода розлилась, і одне вушко в баклаги відбилося.
	+
	+	Черепаха, як могла, знову набрала води в баклагу, взяла за одне вушко й помалу пішла до галявини. Вона йшла й думала, що ж їй скажуть інші звірі, коли побачать, що баклага тільки з одним вушком. Почала вона журитися, чи не спіткає її дорогою ще яке лихо, чи донесе вона воду до галявини. І так бідолашна зажурилась, що й під ноги дивитися забу-ла, та перечепилася через камінь, упала й на друзки розбила баклагу.
	+
	+	Аж через три години вернулася черепаха на галявину. Звірі бачать, що вона без баклаги, та й питають її:
	+
	+	— А де ж баклага?
	+
	+	— Розбилась. І все тому, що швидка робота,— сказала черепаха й сіла перепочити.

@@ Рядок 24: / Рядок 24: @@
+{{Казки про тварин}}
 {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 {{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

← Попередня версія	Версія за 15:01, 19 листопада 2013
(Немає відмінностей)