Як брати скарб шукали (китайська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 15:24, 6 січня 2014

2014-01-06T15:24:06Z

Bogdan в 13:42, 31 серпня 2013

2013-08-31T13:42:12Z

Bogdan в 13:41, 31 серпня 2013

2013-08-31T13:41:59Z

Bogdan: перейменував «Як брати скарб шукали» на «Як брати скарб шукали (китайська народна казка)»

2013-08-29T18:41:33Z

перейменував «Як брати скарб шукали» на «Як брати скарб шукали (китайська народна казка)»

Bogdan в 17:56, 29 серпня 2013

2013-08-29T17:56:18Z

Bogdan в 17:16, 29 серпня 2013

2013-08-29T17:16:23Z

Bogdan: Створена сторінка: Ж ив колись на світі старий дід. Усе життя тяжко працював, мав на обліку кожен мідяк свого ...

2013-08-26T15:38:19Z

Створена сторінка: Ж ив колись на світі старий дід. Усе життя тяжко працював, мав на обліку кожен мідяк свого ...

Нова сторінка

Ж ив колись на світі старий дід. Усе життя тяжко працював, мав на обліку кожен мідяк свого мізерного прибутку, тож і зумів виростити трьох синів. Шкода лише, що не навчив їх працювати і господарювати так, як сам це робив. От і виросли його сини ледацюгами. Кожен з них тільки й думав про те, як би свою роботу на когось іншого пере¬класти. Проте всі вони дуже боялись батька і не сміли йому перечити. Саме тому й тримались на світі, обробляючи яких півдесятини землі.
Та сталося так, що батько заслаб. Чи то хвороба його здоров’я підточила, чи старість непомітно підкралась. Хоч як старалися сини поставити батька на ноги, але йому з кожним днем ставало дедалі гірше та гірше.
Відчуваючи близьку смерть, батько все більше думав про своїх непутя¬щих синів. «Як вони без мене житимуть? Чи зуміють і далі обробляти землю, чи зовсім занехають її? Що тоді з ними буде?» Ні вдень ні вночі не давали йо¬му спокою ці турботи. І вирішив він дати синам заповіт. Покликав їх якось надвечір до себе та й каже:
— Ви знаєте, як важко працював я все життя, тож і надбав три великих горшки срібних зливків. Я закопав їх на нашому полі. Після того як помру, відкопайте, і вистачить того срібла на все ваше життя.
Минуло кілька днів, і старий помер. Поховали сини батька і взялися шукати срібло. Усі троє працювали не шкодуючи сил. Прокидались, ледь сві¬тати починало, і лягали, коли вже місяць та зорі сяяли на небі. Але й уві сні не мали спокою: нерідко їм снилися величезні горшки з блискучим сріблом і розкішне безтурботне життя...
Копали вони день, другий, цілий місяць. Перекопали землю на всьому йолі, але, окрім каміння та уламків черепиці, нічого не знайшли.
Образилися сини на батька за те, що той вчинив такий злий жарт над ни¬ми. Але земля після цього була скопана, як ніколи, тож, порадившись, брати вирішили засіяти її пшеницею.
Через тиждень пішли дощі, пшениця зійшла і почала рости, мов із води. Настали жнива. Урожай на полі братів був небачений. Пшениця стояла сті¬ною вище людського зросту. Почали жати та молотити, а зсипати нікуди: всі лантухи, що були в господарстві, засипали, а зерна на току все ще пов¬но. Довелося до сусідів звертатись.
— Чому це в нас так уродило цього року? — не переставали дивуватись брати.
Нарешті найкмітливіший з них зробив висновок:
— Минулі роки ми копали землю абияк, а цього року майже на аршин завглибшки все перевернули. Як же не вродити після цього?
Аж тепер брати зрозуміли, що батько й не думав їх дурити. У землі і справді лежить срібло, слід тільки добре попрацювати, щоб воно онинилося в твоїх руках.

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 Копали вони день, другий, цілий місяць. Перекопали землю на всьому йолі, але, окрім каміння та уламків черепиці, нічого не знайшли.
-Образилися сини на батька за те, що той вчинив такий злий жарт над ними. Але земля після цього була скопана, як ніколи, тож, порадившись, брати вирішили засіяти її пшеницею.
+Образилися [[син]]и на батька за те, що той вчинив такий злий жарт над ними. Але земля після цього була скопана, як ніколи, тож, порадившись, брати вирішили засіяти її пшеницею.
 Через тиждень пішли дощі, пшениця зійшла і почала рости, мов із води. Настали жнива. Урожай на полі братів був небачений. Пшениця стояла стіною вище людського зросту. Почали жати та молотити, а зсипати нікуди: всі лантухи, що були в господарстві, засипали, а зерна на току все ще повно. Довелося до сусідів звертатись.
@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
 —	Минулі роки ми копали землю абияк, а цього року майже на аршин завглибшки все перевернули. Як же не вродити після цього?
-Аж тепер брати зрозуміли, що батько й не думав їх дурити. У землі і справді лежить срібло, слід тільки добре попрацювати, щоб воно онинилося в твоїх руках.
+Аж тепер [[брат]]и зрозуміли, що батько й не думав їх дурити. У землі і справді лежить срібло, слід тільки добре попрацювати, щоб воно онинилося в твоїх руках.
@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 {{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}
 {{Казка про братів та сестер}}
-{{Казка про матір та батька}}
+{{Казка про батьків та дітей}}

@@ Рядок 28: / Рядок 28: @@
 {{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}
 {{Казка про братів та сестер}}
-{Казка про матір та батька}}
+{{Казка про матір та батька}}
 {{Казка про діда та бабу}}

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Жив колись на світі старий дід. Усе життя тяжко працював, мав на обліку кожен мідяк свого мізерного прибутку, тож і зумів виростити трьох синів. Шкода лише, що не навчив їх працювати і господарювати так, як сам це робив. От і виросли його сини ледацюгами. Кожен з них тільки й думав про те, як би свою роботу на когось іншого перекласти. Проте всі вони дуже боялись батька і не сміли йому перечити. Саме тому й тримались на світі, обробляючи яких півдесятини землі.
+Жив колись на світі старий [[дід]]. Усе життя тяжко працював, мав на обліку кожен мідяк свого мізерного прибутку, тож і зумів виростити трьох синів. Шкода лише, що не навчив їх працювати і господарювати так, як сам це робив. От і виросли його сини ледацюгами. Кожен з них тільки й думав про те, як би свою роботу на когось іншого перекласти. Проте всі вони дуже боялись батька і не сміли йому перечити. Саме тому й тримались на світі, обробляючи яких півдесятини землі.
-Та сталося так, що батько заслаб. Чи то хвороба його здоров’я підточила, чи старість непомітно підкралась. Хоч як старалися сини поставити батька на ноги, але йому з кожним днем ставало дедалі гірше та гірше.
+Та сталося так, що [[батько]] заслаб. Чи то хвороба його здоров’я підточила, чи старість непомітно підкралась. Хоч як старалися сини поставити батька на ноги, але йому з кожним днем ставало дедалі гірше та гірше.
-Відчуваючи близьку смерть, батько все більше думав про своїх непутящих синів. «Як вони без мене житимуть? Чи зуміють і далі обробляти землю, чи зовсім занехають її? Що тоді з ними буде?» Ні вдень ні вночі не давали йому спокою ці турботи. І вирішив він дати синам заповіт. Покликав їх якось надвечір до себе та й каже:
+Відчуваючи близьку смерть, батько все більше думав про своїх непутящих [[син]]ів. «Як вони без мене житимуть? Чи зуміють і далі обробляти землю, чи зовсім занехають її? Що тоді з ними буде?» Ні вдень ні вночі не давали йому спокою ці турботи. І вирішив він дати синам заповіт. Покликав їх якось надвечір до себе та й каже:
 —	Ви знаєте, як важко працював я все життя, тож і надбав три великих горшки срібних зливків. Я закопав їх на нашому полі. Після того як помру, відкопайте, і вистачить того срібла на все ваше життя.
@@ Рядок 27: / Рядок 27: @@
 {{Китайські народні казки українською мовою}}
 {{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}

← Попередня версія		Версія за 17:56, 29 серпня 2013
Рядок 22:		Рядок 22:

	Аж тепер брати зрозуміли, що батько й не думав їх дурити. У землі і справді лежить срібло, слід тільки добре попрацювати, щоб воно онинилося в твоїх руках.		Аж тепер брати зрозуміли, що батько й не думав їх дурити. У землі і справді лежить срібло, слід тільки добре попрацювати, щоб воно онинилося в твоїх руках.
		+
		+
		+
		+	{{Китайські народні казки українською мовою}}
		+	{{Китайські народні казки (Веселка,1991)}}