Як жаби подорожували (японська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 23:28, 3 січня 2014

2014-01-03T23:28:02Z

Bogdan в 15:41, 24 вересня 2013

2013-09-24T15:41:21Z

Bogdan: перейменував «Як жаби подорожували» на «Як жаби подорожували (японська народна казка)»

2013-09-24T15:29:47Z

перейменував «Як жаби подорожували» на «Як жаби подорожували (японська народна казка)»

Bogdan: Створена сторінка: {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} {{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

2013-09-24T15:25:55Z

Створена сторінка: {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} {{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

Нова сторінка

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-Жила собі колись в Едо жаба, яка вже давно хотіла побувати в Кіото.
+Жила собі колись в Едо [[жаба]], яка вже давно хотіла побувати в Кіото.
-А в той самий час у Кіото жила інша жаба, яка мріяла відвідати Едо.
+А в той самий час у Кіото жила інша [[жаба]], яка мріяла відвідати Едо.
 От одного дня жаба з Едо набралася відваги та й вирушила в дорогу до Кіото.
@@ Рядок 9: / Рядок 9: @@
 Стриб, стриб — і зустрілися обидщ жаби на високій горі між Едо і Кіото.
-—    Добридень! Куди мандруєш? — спитала жаба з Едо.
+—    Добридень! Куди мандруєш? — спитала [[жаба]] з Едо.
-—    Добридень! А ти куди? — запитала жаба з Кіото.
+—    Добридень! А ти куди? — запитала [[жаба]] з Кіото.
 —    Хочу подивитися на Кіото.
@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 Слово  за  словом — і  жаби  почали  хвалитися  своїми  містами.
-—    Кіото — найбільше місто в Японії. В ньому стільки великих будівель, вулиць і людей! — казала жаба з Кіото.
+—    Кіото — найбільше місто в Японії. В ньому стільки великих будівель, вулиць і людей! — казала [[жаба]] з Кіото.
 —    А Едо — щось дивовижне! Великі замки, крамниці, а на вулицях — юрби людей! — не поступалася жаба з Едо.
@@ Рядок 33: / Рядок 33: @@
 Стриб, стриб — і жаби піднялися на самісінький вершечок гори. Звідти в цей погідний день-було видно все аж до крайнеба. Щоб не впасти, жаби вхопили одна одну за передні лапки і зіп'ялися на задні.
-—    Ой, що ж це таке? Кіото геть-чисто схоже на Едо! — вигукнула жаба з Едо.
+—    Ой, що ж це таке? Кіото геть-чисто схоже на Едо! — вигукнула [[жаба]] з Едо.
 —    Ой, що ж це таке? Едо нічим не відрізняється від Кіото! — здивувалася жаба з Кіото.
@@ Рядок 39: / Рядок 39: @@
 Забувши, що їхні очі звернуті назад, жаби ще раз глитнули вниз. Дивляться,  дивляться — і  не  бачать  нічого  іншого,   тільки   своє   місто.
-—    Тепер я вже не піду до Кіото,— розчаровано мовила жаба з Едо.
+—    Тепер я вже не піду до Кіото,— розчаровано мовила [[жаба]] з Едо.
 —    А я не піду до Едо,— озвалася жаба з Кіото.
@@ Рядок 53: / Рядок 53: @@
 Стриб, стриб — жаби спустилися з гори і подалися кожна до свого рідного міста.
-—    Кіото  геть-чисто   схоже   на   Едо,— розповідала   всім   жаба   з   Едо.
+—    Кіото  геть-чисто   схоже   на   Едо,— розповідала   всім   [[жаба]] з   Едо.
-—    Едо нічим не відрізняється від Кіото,— переконувала всіх жаба з Кіото.
+—    Едо нічим не відрізняється від Кіото,— переконувала всіх жаба  Кіото.
 От і казці кінець.

← Попередня версія		Версія за 15:41, 24 вересня 2013
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	Жила собі колись в Едо жаба, яка вже давно хотіла побувати в Кіото.

		+	А в той самий час у Кіото жила інша жаба, яка мріяла відвідати Едо.

		+	От одного дня жаба з Едо набралася відваги та й вирушила в дорогу до Кіото.
		+
		+	А невдовзі і жаба з Кіото вирушила в подорож до Едо.
		+
		+	Стриб, стриб — і зустрілися обидщ жаби на високій горі між Едо і Кіото.
		+
		+	— Добридень! Куди мандруєш? — спитала жаба з Едо.
		+
		+	— Добридень! А ти куди? — запитала жаба з Кіото.
		+
		+	— Хочу подивитися на Кіото.
		+
		+	— А я — на Едо.
		+
		+	Жаби глянули одна одній в очі й засміялися.
		+
		+	— Кажуть, Кіото — багатолюдне місто. Це правда?
		+
		+	— А я чула, що Едо — багатолюдне.
		+
		+	Слово за словом — і жаби почали хвалитися своїми містами.
		+
		+	— Кіото — найбільше місто в Японії. В ньому стільки великих будівель, вулиць і людей! — казала жаба з Кіото.
		+
		+	— А Едо — щось дивовижне! Великі замки, крамниці, а на вулицях — юрби людей! — не поступалася жаба з Едо.
		+
		+	Суперечка стала такою гострою, що нарешті вони вирішили поглянути з гори ні міста й переконатись котре з них більше.
		+
		+	Стриб, стриб — і жаби піднялися на самісінький вершечок гори. Звідти в цей погідний день-було видно все аж до крайнеба. Щоб не впасти, жаби вхопили одна одну за передні лапки і зіп'ялися на задні.
		+
		+	— Ой, що ж це таке? Кіото геть-чисто схоже на Едо! — вигукнула жаба з Едо.
		+
		+	— Ой, що ж це таке? Едо нічим не відрізняється від Кіото! — здивувалася жаба з Кіото.
		+
		+	Забувши, що їхні очі звернуті назад, жаби ще раз глитнули вниз. Дивляться, дивляться — і не бачать нічого іншого, тільки своє місто.
		+
		+	— Тепер я вже не піду до Кіото,— розчаровано мовила жаба з Едо.
		+
		+	— А я не піду до Едо,— озвалася жаба з Кіото.
		+
		+	На прощання жаби вклонилися і сказали одна одній:
		+
		+	— Пробач, що клопоту тобі завдала!. Якби не ти, то я била б ноги до Кіото.
		+
		+	— Це я повинна просити вибачення. Якби не ти, то я била б ноги до Едо.
		+
		+	— До побачення! — До побачення!
		+
		+	Стриб, стриб — жаби спустилися з гори і подалися кожна до свого рідного міста.
		+
		+	— Кіото геть-чисто схоже на Едо,— розповідала всім жаба з Едо.
		+
		+	— Едо нічим не відрізняється від Кіото,— переконувала всіх жаба з Кіото.
		+
		+	От і казці кінець.
	{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}		{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}

	{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}		{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}