Як коваль переміг Змія (українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana в 12:08, 31 травня 2016

2016-05-31T12:08:30Z

Snak в 18:46, 3 січня 2014

2014-01-03T18:46:08Z

Snak: перейменував «Як коваль переміг змія (українська народна казка)» на «Як коваль переміг Змія (українська народна казка)»

2009-09-26T18:54:42Z

перейменував «Як коваль переміг змія (українська народна казка)» на «Як коваль переміг Змія (українська народна казка)»

93.180.208.109 в 18:48, 26 вересня 2009

2009-09-26T18:48:10Z

Snak в 19:09, 24 вересня 2009

2009-09-24T19:09:21Z

Snak: 1 версія

2009-09-24T16:11:48Z

1 версія

Нова сторінка

Як коваль переміг змія

Жив колись змій. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.

— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..

— Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє помолитись!

— Молись!

От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.

— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає змій.

— Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.

— Ну, швидше, а то в мене вже слина з рота тече.

— Зараз!

От зробив коваль гвіздка.

— Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.

Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав змія. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.

[[Категорія:Українські народні казки]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Категорія:українська народна казка]]
+Жив колись [[Змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього [[Змій|Змія]] один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того [[Змій|Змія]] з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От Змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає [[Змій]] до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
+[[Файл:Ivan-peremig zmiya.jpg|left]]— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..
 — Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє помолитись!
 — Молись!
 От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.
@@ Рядок 38: / Рядок 24: @@
 {{Казка про змія}}

@@ Рядок 11: / Рядок 11: @@
 [[Категорія:Казки про чоловіка]]
-[[Категорія:Казки про змія]]
 Жив колись [[Змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього [[Змій|Змія]] один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того [[Змій|Змія]] з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От Змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає [[Змій]] до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
@@ Рядок 36: / Рядок 36: @@
 Згодився Змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. [[Змій]] сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав [[Змій|Змія]]. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і [[Змій|Змія]], звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.

@@ Рядок 13: / Рядок 13: @@
 [[Категорія:Казки про змія]]
-Жив колись [[змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
+Жив колись [[Змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього [[Змій|Змія]] один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того [[Змій|Змія]] з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От Змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає [[Змій]] до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
 — Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..
@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.
-— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає [[змій]].
+— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає [[Змій]].
 — Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.
@@ Рядок 35: / Рядок 35: @@
 — Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.
-Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. [[Змій]] сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав змія. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.
+Згодився Змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. [[Змій]] сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав [[Змій|Змія]]. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і [[Змій|Змія]], звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.