Як коваль переміг змія (Українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana: Перенаправлено на Як коваль переміг Змія (українська народна казка)

2014-02-11T10:29:53Z

Перенаправлено на Як коваль переміг Змія (українська народна казка)

Kos Street King: перейменував «Як коваль переміг змія ID 152» на «Як коваль переміг змія (Українська народна казка)»

2009-09-23T10:08:24Z

перейменував «Як коваль переміг змія ID 152» на «Як коваль переміг змія (Українська народна казка)»

Kos Street King в 10:05, 23 вересня 2009

2009-09-23T10:05:06Z

Snak в 21:08, 18 вересня 2009

2009-09-18T21:08:40Z

Snak: 1 версія

2009-09-18T19:51:23Z

1 версія

Нова сторінка

[[Категорія:українська народна казка]]

Жив колись змій. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.

— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..

— Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє помолитись!

— Молись!

От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.

— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає змій.

— Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.

— Ну, швидше, а то в мене вже слина з рота тече.

— Зараз!

От зробив коваль гвіздка.

— Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.

Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав змія. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.

← Попередня версія		Версія за 10:29, 11 лютого 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	[[~~Категорія:~~українська народна казка]]	+	#redirect [[Як коваль переміг Змія (українська народна казка)]]
−
−	Жив колись [[змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає [[змій]] до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
−
−	~~— Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..~~
−
−	~~— Що ж, то твоя воля. Не боронь тільки мені востаннє помолитись!~~
−
−	~~— Молись!~~
−
−	~~От коваль за молот та давай скоріше робити гвіздка.~~
−
−	~~— Чом же ти не молишся, а знову ляпаєш? — гукає змій.~~
−
−	~~— Та я молячись,— каже коваль,— ляпаю по ковадлу.~~
−
−	~~— Ну, швидше, а то в мене вже слина з рота тече.~~
−
−	~~— Зараз!~~
−
−	~~От зробив коваль гвіздка.~~
−
−	~~— Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла~~)~~, так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.~~
−
−	Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав [[змій\|змія]]. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:українська народна казка]]
-Жив колись змій. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
+Жив колись [[змій]]. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає [[змій]] до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
 — Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!..
@@ Рядок 23: / Рядок 23: @@
 — Вже,— каже,— я готовий. Як же,— питає,— ти мене їстимеш? Ось в стінах є дірки (звісно, пробують свердла), так ти висолопи сюди язик, я сяду на його, а ти і проглинеш мене.
-Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав змія. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.
+Згодився змій, висолопив у дірку язика, а коваль за гвіздка та й прибив зміїв язик до стіни. Змій сюди-туди — не одірветься. А коваль за гнуздечку та й загнуздав [[змій|змія]]. Запріг його у соху та й проорав, виорав поле і змія, звісно, улелекав. Люди зраділи та й собі давай корчувати ліс на поле.