Як мужик пана дурив (Українська народна казка) - Історія редагувань

Bogdana: Перенаправлено на Як мужик пана дурив (українська народна казка)

2014-02-11T10:34:36Z

Перенаправлено на Як мужик пана дурив (українська народна казка)

Kos Street King: перейменував «Як мужик пана дурив ID 165» на «Як мужик пана дурив (Українська народна казка)»

2009-09-24T06:39:02Z

перейменував «Як мужик пана дурив ID 165» на «Як мужик пана дурив (Українська народна казка)»

Kos Street King в 06:38, 24 вересня 2009

2009-09-24T06:38:37Z

Snak в 21:08, 18 вересня 2009

2009-09-18T21:08:40Z

Snak: 1 версія

2009-09-18T19:51:26Z

1 версія

Нова сторінка

[[Категорія:українська народна казка]]

Іде чоловік з сокирою, а бариня сидить під вікном.

— Чим ти,— пита,— мужик, занімаєшся?

— То де діжку,— каже,— наб'ю, де дров нарубаю.

— Наймись до мене.

— Та й найміть.

— Ось набий мені цю бочку,— каже і дає йому уперед гроші.

Він узяв ту бочку порубав, у круг на дрова склав та й пішов собі.

Приїздить пан, побачив ту бочку.

— Що се,— пита,— таке?

— Та се, душенько, мужик надув.

— От я запряжу тройку коней, так я його дожену.

Побіг скоро і догнав. А мужик побачив його та й став у гречці під дубом, наче держить того дуба. Пан і питає його, що «ти не бачив, не йшов тут мужик з сокирою?»

— Ні,— каже,— бачив.

— А що, я його дожену?

— Ні, ви, пане, не доженете; якби я, то я б вашими кіньми догнав.

— Так бери коні, дожени.

— Давайте сто рублів та постійте, оцього дуба подержте.

От пан став під дуба, аж пнеться та держить його, а того чоловіка і слиху нема. «Обманив, сякий-такий! Постій же, я тобі гречку витолочу, скину дуба».

Одскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще возьму тройку коней, я його дожену». Наздоганя того чоловіка вже на другій тройці.

— Чи не бачив ти,— пита,— тут такого-то чоловіка?

— Ні,— каже,— бачив.

— Що ж, я його дожену?

— Ні, ви не доженете, а якби я вашими кіньми, то б догнав.

— Так бери та дожени.

— Ніколи, пане, треба солов'я стерегти.

А він як ото забачив пана, накрив «золото» шапкою та й стоїть.

— На тобі сто рублів, біжи дожени його, а я твого солов'я постережу.

Узяв той і коні, і гроші, тільки його і бачили. А пан ждав, ждав та: «Надув і цей! От я йому дам». Як учеше кулаком по шапці... «Тьху!» Вернувсь, ще одного коня взяв, знов наздоганяє його, а він у дупло вліз та й виглядає відтіля.

— Чи ти не бачив,— питає,— тут такого-то чоловіка?

— Бачив,— каже.

— Що ж, я його дожену?

— Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим конем, я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.

— Дожени,— каже,— я тобі заплачу і у дуплі за тебе посижу. Поліз пан у дупло, а чоловік на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.

← Попередня версія		Версія за 10:34, 11 лютого 2014
Рядок 1:		Рядок 1:
−	[[~~Категорія:~~українська народна казка]]	+	#redirect [[Як мужик пана дурив (українська народна казка)]]
−
−	~~Іде [[чоловік]] з сокирою, а бариня сидить під вікном.~~
−
−	~~— Чим ти,— пита,— мужик, занімаєшся?~~
−
−	~~— То де діжку,— каже,— наб'ю, де дров нарубаю.~~
−
−	~~— Наймись до мене.~~
−
−	~~— Та й найміть.~~
−
−	~~— Ось набий мені цю бочку,— каже і дає йому уперед гроші.~~
−
−	~~Він узяв ту бочку порубав, у круг на дрова склав та й пішов собі.~~
−
−	~~Приїздить пан, побачив ту бочку.~~
−
−	~~— Що се,— пита,— таке?~~
−
−	~~— Та се, душенько, мужик надув.~~
−
−	~~— От я запряжу тройку коней, так я його дожену.~~
−
−	Побіг скоро і догнав. А мужик побачив його та й став у гречці під дубом, наче держить того дуба. Пан і питає його, що «ти не бачив, не йшов тут мужик з сокирою?»
−
−	~~— Ні,— каже,— бачив.~~
−
−	~~— А що, я його дожену?~~
−
−	~~— Ні, ви, пане, не доженете; якби я, то я б вашими кіньми догнав.~~
−
−	~~— Так бери коні, дожени.~~
−
−	~~— Давайте сто рублів та постійте, оцього дуба подержте.~~
−
−	От пан став під дуба, аж пнеться та держить його, а того чоловіка і слиху нема. «Обманив, сякий-такий! Постій же, я тобі гречку витолочу, скину дуба».
−
−	Одскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще возьму тройку [[кінь\|коней]], я його дожену». Наздоганя того чоловіка вже на другій тройці.
−
−	~~— Чи не бачив ти,— пита,— тут такого-то чоловіка?~~
−
−	~~— Ні,— каже,— бачив.~~
−
−	~~— Що ж, я його дожену?~~
−
−	~~— Ні, ви не доженете, а якби я вашими [[кінь\|кіньми]], то б догнав.~~
−
−	~~— Так бери та дожени.~~
−
−	~~— Ніколи, пане, треба солов'я стерегти.~~
−
−	~~А він як ото забачив пана, накрив «золото» шапкою та й стоїть.~~
−
−	~~— На тобі сто рублів, біжи дожени його, а я твого солов'я постережу.~~
−
−	Узяв той і коні, і гроші, тільки його і бачили. А пан ждав, ждав та: «Надув і цей! От я йому дам». Як учеше кулаком по шапці... «Тьху!» Вернувсь, ще одного коня взяв, знов наздоганяє його, а він у дупло вліз та й виглядає відтіля.
−
−	~~— Чи ти не бачив,— питає,— тут такого-то чоловіка?~~
−
−	~~— Бачив,— каже.~~
−
−	~~— Що ж, я його дожену?~~
−
−	~~— Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим [[кінь\|конем]], я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.~~
−
−	— Дожени,— каже,— я тобі заплачу і у дуплі за тебе посижу. Поліз пан у дупло, а [[чоловік]] на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Категорія:українська народна казка]]
-Іде чоловік з сокирою, а бариня сидить під вікном.
+Іде [[чоловік]] з сокирою, а бариня сидить під вікном.
 — Чим ти,— пита,— мужик, занімаєшся?
@@ Рядок 37: / Рядок 37: @@
 От пан став під дуба, аж пнеться та держить його, а того чоловіка і слиху нема. «Обманив, сякий-такий! Постій же, я тобі гречку витолочу, скину дуба».
-Одскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще возьму тройку коней, я його дожену». Наздоганя того чоловіка вже на другій тройці.
+Одскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще возьму тройку [[кінь|коней]], я його дожену». Наздоганя того чоловіка вже на другій тройці.
 — Чи не бачив ти,— пита,— тут такого-то чоловіка?
@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 — Що ж, я його дожену?
-— Ні, ви не доженете, а якби я вашими кіньми, то б догнав.
+— Ні, ви не доженете, а якби я вашими [[кінь|кіньми]], то б догнав.
 — Так бери та дожени.
@@ Рядок 63: / Рядок 63: @@
 — Що ж, я його дожену?
-— Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим конем, я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.
+— Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим [[кінь|конем]], я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.
-— Дожени,— каже,— я тобі заплачу і у дуплі за тебе посижу. Поліз пан у дупло, а чоловік на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.
+— Дожени,— каже,— я тобі заплачу і у дуплі за тебе посижу. Поліз пан у дупло, а [[чоловік]] на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.