Kos Street King в 11:21, 28 вересня 2009

2009-09-28T11:21:15Z

Snak: 1 версія

2009-09-24T16:11:36Z

1 версія

Нова сторінка

Як [[чоловік]] кішку вчив працювати
Жив собі одного разу нежонатий парубок. Жив на доброму господарстві — мав землю, худобу. Та робити не було кому, бо він один, а мати стара.

Роки минали, захворіла небога-мати й померла. Залишився леґінь сам і вже мусив навіть домашню роботу порядкувати. Дарма, знав усе, що потрібно і в хаті, і коло хати, та часу для всього не вистачало.

«Як собі помогти? Треба женитися,— думає.— А до кого б піти сватати?»

Хотів він, щоб жінка була і роботяща, і гарна.

Полюбилася парубкові дівчина в одного ґазди — вродлива, поставна. Послав до неї парубок сватачів. Прийшов і сам.

— Донька у нас на відданні. І здорова, і красна, нівроку. Та має одну хибу — не до роботи вона! — каже мати.— Знаєте, люди добрі, росла у нас одна, ми їй робити не давали.

Коли дівчина почула, що каже про неї мати, сама осміліла й собі говорить:

— Віддаватися хочу. Та тільки так, щоб мій [[чоловік]] мене не примушував робити!

— Ой, так, так,— притакує на сватанках мати. Глянув леґінь по хаті, підморгнув йому старий — батько дівчини. Парубок тут і каже:

— Коли так, най буде так! Не буду я тобі, небого, ніякої роботи давати, не буду й збиткувати.

Побралися леґінь і дівчина. Молодий повів жінку до себе на ґаздівство, бо хата давно плакала за жіночими руками. Почали молоді жити.

Час минав. Минав день за днем, тиждень за тижнем, місяць за місяцем. [[Чоловік]] рано встане, нагодує худобинку, дасть їсти курям, [[свиня]]м, потім зварить сніданок собі й жінці. Жінка встане з постелі, потягнеться, позіхне, промиє очі й сідає до столу. [[Чоловік]] подасть їжу, потім запряже коней до воза й іде в поле робити.

Що чинить удома молодиця? Посидить перед дзеркалом, припарадиться і — гайда по селу. Тут постоїть, поговорить, там послухає, ще десь посміється. На полуденок піде до матері, по обіді знову по плітках. Доки від хати до хати селом піде, і вечоріти починає.

Вертається [[чоловік]] з поля й не знає, до чого взятися. Коней треба випрягати, корови доїти, свиней годувати... Роботи стільки, що потилицю почухати нема коли. Доки [[чоловік]] впорядкує худобу, і ніч приходить. Зайде до хати, а вечері нема. Вечерю слід би приготувати жінці, а вона сидить собі зі складеними руками на колінах. [[Чоловік]]-неборак не каже їй нічого. Розпалює вогонь, варить їсти. За готову страву сідає й жінка.

І кожного дня так. [[Чоловік]] уже так наробився, що з ніг падає, а молода жінка — все по селу та по сусідах. [[Чоловік]] терпів, терпів, та далі вже не міг. Одного рана, коли впорядкував худобу, зібрався в поле з кіньми, каже він кішці, що сиділа на припічку:

— Слухай, неборанько-кішко! Я йду в поле пшеницю сіяти! Доки з поля прийду, щоб ти на дворі та в хаті зробила порядок! Помий посуд, приготуй вечерю, підмети хату.

— Ти, чоловіче, здурів? Де ти видів, щоб кішка таке могла вчинити.

— Я тобі нічого не кажу! Робити тобі не велю. Лежи собі! — відповів [[чоловік]] жінці й пішов на поле.

На вечір [[чоловік]] повернувся стомлений додому. А вдома все в безладді. Не знає він, за що взятися. Сердитий, відчинив двері й гукнув:

— Кішко! Де ти була цілий день? Чому такий непорядок у хаті? Чому такий непорядок на дворі?

І вхопив [[чоловік]] кішку за ноги, прив'язав жінці на плечі й почав пригощати ременем. Б'є, б'є, б'є. Кішка рветься, дряпає жінку по спині, так що кров цідиться. А [[чоловік]] робить своє — б'є та б'є.

Коли ґазда перестав кішку вчити розуму й працьовитості, розв'язав її і відпустив, жінка почала плакати:

— Ти сякий, ти такий! Що ти наробив? Я йду до мамки на скаргу! Дасть тобі мамка, навчить тебе розуму мій няньо!

— Не плач, небого! — каже [[чоловік]] жінці.— Я тебе не бив, я бив кішку за те, що вона не хоче робити.

Та жінка нічого не слухала, схопилася й побігла до мамки, там поплакати. Показує подря[[пан]]у спину, подерту сорочку.

— Та чим і як тебе побив?

— Бив не мене, а кішку на мені! — каже жінка матері.

— Ага! Кажеш, що він бив не тебе, а кішку? Коли так, ми на нього ніякого права не маємо. Коли буде бити тебе, тоді ти до нас і приходь! Ми його суду віддамо.

Прийшла молода жінка додому й лягла спати. Рано [[чоловік]] зібрався в поле і знову наказує:

— Дивися, кішко, щоб удома був порядок. Помий посуд, підмети хату, приготуй вечерю, доглянь худобу, веретено ниток напряди.

Жінка встала з ліжка, одяглася, поїла й знову по плітках. Коли йшла з дому, просила кішку:

— Дивися, небого, щоб порядок був. Бо знову тебе буде бити!

І пішла собі. Цілий день ходила. На вечір прийшла додому. Сіла на піч, дрімає, чекає [[чоловік]]а, щоб їсти наварив, коли з поля вернеться.

Прийшов [[чоловік]] і бачить: у хаті порядку нема, на дворі худоба голодна, кури не погодовані.

— Кішко! Що я тобі наказував? Чому посуд не митий, постіль не застелена, кімната не заметена, вечеря не приготовлена ?

Вхопив [[чоловік]] кішку, стягнув з жінки сорочку, прив'язав їй кішку до хребта і почав лупити палицею. Кішка нявкає, кидає собою, рве на жінці тіло. Коли [[чоловік]] добре набив кішку, відв'язав і пустив. А жінка собі з плачем до мамки. Подивився батько, подивилася мати на доньку й кажуть:

— Ми тобі, донечко, допомогти не можемо! Видиш, твій [[чоловік]] б'є не тебе, а кішку. На кішку він право має. Коли буде бити тебе, ми його до суду віддамо. Іди, небого, додому.

Повернулася молодиця додому із сльозами і лягла спати голодна.

Рано [[чоловік]] збирається на роботу і знову наказує:

— Дивися, кішко, щоб на дворі порядок був. Бо коли не буде, не чекай мене з поля жива. Забирайся в світ, бо знайду тобі загибель!..

Кішка наче зрозуміла слова господаря, з острахом втекла на ґанок.

— Ти, чоловіче, здурів або що сталося? Чому ти імився до кішки? Хто чув таке, щоб звірина робила в хаті порядок?

— Ти, жінко, лежи собі! Я тобі нічого не кажу і робити не велю.

Пішов [[чоловік]] у поле. Та жінка вже пліткувати не йшла. Взялася до роботи: помила посуд, нагодувала гусей, курей, свиней, постелила ліжко, замела хату, приготувала вечерю. Сіла за кужіль і ще й два веретена ниток напряла.

[[Чоловік]] здивувався, коли побачив такий порядок.

— Пішло на хосен кішці! — сміявся.— Навчилася кішка порядок робити?

Жінка лише почервоніла, та нічого не відповіла. З неї стала файна ґаздиня.

[[Категорія:Українські народні казки]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 Як [[чоловік]] кішку вчив працювати
@@ Рядок 93: / Рядок 100: @@
 — Пішло на хосен кішці! — сміявся.— Навчилася кішка порядок робити?
 Жінка лише почервоніла, та нічого не відповіла. З неї стала файна ґаздиня.

Як чоловік кішку вчив працювати (українська народна казка) - Історія редагувань

Kos Street King в 11:21, 28 вересня 2009

Snak: 1 версія