Відмінності між версіями «Як гостилися русин з поляком (українська народна казка)»
Snak (обговорення | внесок) м (1 версія) |
Snak (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | [[Категорія:українська народна казка]] | |
+ | |||
+ | [[Категорія:Казки про Івана]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Казки про чоловіка]] | ||
+ | |||
+ | Запросив Поляк Русина на Різдвяні свята. Що поставе жінка їсти, то Русин чекає, аби єго запросили. А тут не просили ані разу. І Русин не їсть нічого. А Поляк жінці каже: | ||
− | |||
− | |||
- Забирай, навіщо має задарма вистигати! | - Забирай, навіщо має задарма вистигати! | ||
+ | |||
Але чекали руських свят, запросив Русин Поляка і ставе жінка їсти. Що ставе, то їсть. Але Русин каже: | Але чекали руських свят, запросив Русин Поляка і ставе жінка їсти. Що ставе, то їсть. Але Русин каже: | ||
− | - | + | |
+ | - Їжте! | ||
+ | |||
А Поляк каже: | А Поляк каже: | ||
+ | |||
- З'їм і ще буду. | - З'їм і ще буду. | ||
+ | |||
Але по закінченні тієї гостини каже Русин: | Але по закінченні тієї гостини каже Русин: | ||
+ | |||
- Навіщо мені такі гості! Він, що жінка поставила, то казав: "Забирай!", а моя поставила, то їв і азав, ще буде їв. | - Навіщо мені такі гості! Він, що жінка поставила, то казав: "Забирай!", а моя поставила, то їв і азав, ще буде їв. | ||
+ | |||
І на тому скінчилася та гостина, що Русин Поляка не просив більше. Бо Русин хотів, аби єго просили, а хто на просьбу чекає, той голодним спати лягає. | І на тому скінчилася та гостина, що Русин Поляка не просив більше. Бо Русин хотів, аби єго просили, а хто на просьбу чекає, той голодним спати лягає. | ||
− | |||
− | |||
− | + | ||
+ | ''Записано Осипом Роздольським у с.Клекотів (сучасної Львівської обл.), від Івана Рицара, в 1894 році. Стиль запису збережено.'' |
Поточна версія на 18:48, 24 вересня 2009
Запросив Поляк Русина на Різдвяні свята. Що поставе жінка їсти, то Русин чекає, аби єго запросили. А тут не просили ані разу. І Русин не їсть нічого. А Поляк жінці каже:
- Забирай, навіщо має задарма вистигати!
Але чекали руських свят, запросив Русин Поляка і ставе жінка їсти. Що ставе, то їсть. Але Русин каже:
- Їжте!
А Поляк каже:
- З'їм і ще буду.
Але по закінченні тієї гостини каже Русин:
- Навіщо мені такі гості! Він, що жінка поставила, то казав: "Забирай!", а моя поставила, то їв і азав, ще буде їв.
І на тому скінчилася та гостина, що Русин Поляка не просив більше. Бо Русин хотів, аби єго просили, а хто на просьбу чекає, той голодним спати лягає.
Записано Осипом Роздольським у с.Клекотів (сучасної Львівської обл.), від Івана Рицара, в 1894 році. Стиль запису збережено.