Відмінності між версіями «Українські щедрівки»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показано 15 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Kolyada final composition.jpg|міні|праворуч|450пкс|Фото:Колискові]]
+
[[Файл:Index.jpg|міні|праворуч|650пкс|Щедрівоньки]]
  
 
== Опис ==
 
== Опис ==
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
+
Щедрівка, українська обрядова пісня. Співається на Новий рік, після Різдва, із щедрими побажаннями врожаю, здоров’я і достатку на майбутній рік. Щедрівки співали окремо господареві, господині, хлопцеві, дівчині, усій родині.
Колядувати починають не у всіх місцевостях України одночасно.
+
Через тиждень після Коляди 31 грудня, або 13 січня (за новим стилем), відзначали Щедрий вечір (День преподобної Меланії). Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому Році. Щедрували теж групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то можна побачити ластівок, жито, посіви. Це свідчить, що Новий Рік зустрічається з весною.
На Покутті (схід Івано-Франківщини) діти йдуть колядувати вже на Святий вечір. На колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та Гуцульщині - на перший день Різдва Христового, після богослужіння у церкві. На Західному Поділлі - на другий день свят зранку.
+
Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку. Деякі щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. Колядки і Щедрівки є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа.
Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. В Галичині інколи колядують газди.
+
У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені».
Але першими завжди йдуть колядувати діти.
 
  
  
Рядок 19: Рядок 18:
 
* [[Старий Рік минає Новий наступає]]
 
* [[Старий Рік минає Новий наступає]]
 
* [[Ой слухай, козо]]
 
* [[Ой слухай, козо]]
* [[Щедрий вечір, добрий вечір]]
+
* [[Щедрий вечір, добрий вечір 1]]
* [[Щедрий вечір, добрий вечір]]
+
* [[Щедрий вечір, добрий вечір 2]]
 
* [[Ой на річці да на Йордані]]
 
* [[Ой на річці да на Йордані]]
 
* [[Ой гула, гула крутая гора]]
 
* [[Ой гула, гула крутая гора]]
* [[Шодрий вечір]]
+
* [[Щедрий вечір]]
 
* [[Щедрівочка щедрувала]]
 
* [[Щедрівочка щедрувала]]
 
* [[Щедрий вечор, добрий вечор, Василе]]
 
* [[Щедрий вечор, добрий вечор, Василе]]
Рядок 31: Рядок 30:
 
* [[У нашій криниці плавають синиці]]
 
* [[У нашій криниці плавають синиці]]
 
* [[Ой, господар, господарочку]]
 
* [[Ой, господар, господарочку]]
* [[Коляд, коляд, колядниця]]
+
* [[Щедрик-ведрик подільський]]
* [[Коляда, коляда]]
+
* [[Щедрик-ведрик закарпатський]]
* [[Що в дядька, дядька]]
+
* [[Щедрику-ведрику гуцульський]]
* [[Коляда, коляда]]
+
* [[Щедрик-бедрик поліський]]
* [[Бігла Маруся по льоду]]
+
* [[Щедрик-бедрик]]
* [[Ой на річці на Йордані]]
+
* [[Післала нас мати в село щедрувати]]
* [[Ой дай, Боже, святок діждати]]
+
* [[Ой сивая та і зозулечка]]
* [[Колядую – дую]]
+
* [[Щедрівочка щодрувала]]
* [[Колядка]]
+
* [[Щедрий вечір, добрий вечір й усім людям на весь вечір]]
* [[Колядка]]
+
* [[Під обрусом сіно]]
* [[Ой чи є, чи нема]]
+
* [[Я несу щедрівочку у будиночки]]
* [[ДИТЯЧА КОЛЯДКА "На синім небі"]]
+
* [[Щедрий вечір, а я йду]]
* [[Колядка УКРАЇНСЬКИХ ДІВЧАТОК]]
+
* [[Місяць зорі розсипає]]
* [[Колядка]]
+
* [[Чи вдома, вдома пані бабуся]]
* [[Коляд, коляд, колядниця]]
+
* [[Морозець за щічки нас ой, щипає]]
* [[Тешуть теслі з срібла сани]]
+
* [[Ходить вечір, ходить ясний]]
* [[Я маленький пастушок]]
+
* [[Тут живе господар— багатства володар]]
* [[РІЗДВЯНА КОЛЯДА]]
+
* [[Меланка]]
* [[Коляд, коляд ,коляда]]
+
* [[Ой у полі при дорозі]]
* [[Добрий вечір тобі, пане господарю]]
+
* [[Павочка ходить]]
* [[Коляд, коляд, коляда]]
+
* [[Шо в пана хазяїна да на його дворі]]
* [[Колядуй, баране]]
+
* [[Сів Сус Христос да вечеряти]]
* [[Я-маленький хлопчик]]
+
* [[Василева мати]]
* [[Хай ваша хата буде радістю багата]]
+
* [[Віншуєм Тя, Господарю]]
* [[Дай же вам, Боже, у полі роду]]
+
* [[Гардань воду розливає]]
* [[Колядка Ой у Києв]]
+
* [[Гей дай, Боже!]]
* [[Коза]]
+
* [[Ластівка-щебетушечка]]
* [[Темненькая нічка]]
+
* [[А в цім домку, як у вінку]]
* [[Святая Варвара]]
+
* [[Прийшли щедрувати до вашої хати]]
* [[Вашого двора не минаємо]]
+
* [[Сидить півень на криниці]]
* [[Колядка]]
+
* [[Де горобчики щебетали]]
* [[Ой, у полі]]
+
* [[Що на полиці]]
 +
* [[Вибіг баранець]]
 +
* [[Дайте дохід нам]]
 +
 
  
  
Рядок 71: Рядок 73:
 
За змістом ,характером і призначенням щедрівки є панегірично-величальні новорічні поздоровлення. Вони є наче б додатком до Колядок і являють собою невіддільну частину різдвяних співів.
 
За змістом ,характером і призначенням щедрівки є панегірично-величальні новорічні поздоровлення. Вони є наче б додатком до Колядок і являють собою невіддільну частину різдвяних співів.
 
Традиційні різдвяно-новорічні обряди ,колядки та щедрівки- це справжня скарбниця нашого народу, яку потрібно глибоко пізнавати.
 
Традиційні різдвяно-новорічні обряди ,колядки та щедрівки- це справжня скарбниця нашого народу, яку потрібно глибоко пізнавати.
 +
Як і колядки, щедрівки беруть свій початок дуже давно, містять у собі біблійні сюжети та оспівують господаря і всю його родину. Та, на відміну від колядок, у щедрівках можемо побачити ластівок, жито, посіви – символи того, як Новий Рік зустрічається з весною. Адже, у цей час, коли закінчується зимове сонцестояння, народжується Молоде Сонце і день стає довшим.
  
[[Категорія:Колядки]]
+
[[Категорія:Щедрівки]]
[[Категорія:Колядки Україна]]
 

Поточна версія на 10:10, 28 січня 2013

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення
Щедрівоньки

Опис

Щедрівка, українська обрядова пісня. Співається на Новий рік, після Різдва, із щедрими побажаннями врожаю, здоров’я і достатку на майбутній рік. Щедрівки співали окремо господареві, господині, хлопцеві, дівчині, усій родині. Через тиждень після Коляди 31 грудня, або 13 січня (за новим стилем), відзначали Щедрий вечір (День преподобної Меланії). Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому Році. Щедрували теж групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то можна побачити ластівок, жито, посіви. Це свідчить, що Новий Рік зустрічається з весною. Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку. Деякі щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. Колядки і Щедрівки є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа. У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені».



Зміст



Суб'єктивно

За змістом ,характером і призначенням щедрівки є панегірично-величальні новорічні поздоровлення. Вони є наче б додатком до Колядок і являють собою невіддільну частину різдвяних співів. Традиційні різдвяно-новорічні обряди ,колядки та щедрівки- це справжня скарбниця нашого народу, яку потрібно глибоко пізнавати. Як і колядки, щедрівки беруть свій початок дуже давно, містять у собі біблійні сюжети та оспівують господаря і всю його родину. Та, на відміну від колядок, у щедрівках можемо побачити ластівок, жито, посіви – символи того, як Новий Рік зустрічається з весною. Адже, у цей час, коли закінчується зимове сонцестояння, народжується Молоде Сонце і день стає довшим.