Відмінності між версіями «Українські щедрівки»
Lili (обговорення | внесок) |
Lili (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Файл:Index.jpg|міні|праворуч|650пкс| | + | [[Файл:Index.jpg|міні|праворуч|650пкс|Щедрівоньки]] |
== Опис == | == Опис == | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
* [[Старий Рік минає Новий наступає]] | * [[Старий Рік минає Новий наступає]] | ||
* [[Ой слухай, козо]] | * [[Ой слухай, козо]] | ||
| − | * [[Щедрий вечір, добрий вечір]] | + | * [[Щедрий вечір, добрий вечір 1]] |
| − | * [[Щедрий вечір, добрий вечір]] | + | * [[Щедрий вечір, добрий вечір 2]] |
* [[Ой на річці да на Йордані]] | * [[Ой на річці да на Йордані]] | ||
* [[Ой гула, гула крутая гора]] | * [[Ой гула, гула крутая гора]] | ||
| − | * [[ | + | * [[Щедрий вечір]] |
* [[Щедрівочка щедрувала]] | * [[Щедрівочка щедрувала]] | ||
* [[Щедрий вечор, добрий вечор, Василе]] | * [[Щедрий вечор, добрий вечор, Василе]] | ||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
* [[У нашій криниці плавають синиці]] | * [[У нашій криниці плавають синиці]] | ||
* [[Ой, господар, господарочку]] | * [[Ой, господар, господарочку]] | ||
| − | * [[Щедрик-ведрик]] | + | * [[Щедрик-ведрик подільський]] |
| − | * [[Щедрик-ведрик]] | + | * [[Щедрик-ведрик закарпатський]] |
| − | * [[Щедрику-ведрику]] | + | * [[Щедрику-ведрику гуцульський]] |
| − | * [[Щедрик-бедрик]] | + | * [[Щедрик-бедрик поліський]] |
* [[Щедрик-бедрик]] | * [[Щедрик-бедрик]] | ||
* [[Післала нас мати в село щедрувати]] | * [[Післала нас мати в село щедрувати]] | ||
| Рядок 75: | Рядок 75: | ||
Як і колядки, щедрівки беруть свій початок дуже давно, містять у собі біблійні сюжети та оспівують господаря і всю його родину. Та, на відміну від колядок, у щедрівках можемо побачити ластівок, жито, посіви – символи того, як Новий Рік зустрічається з весною. Адже, у цей час, коли закінчується зимове сонцестояння, народжується Молоде Сонце і день стає довшим. | Як і колядки, щедрівки беруть свій початок дуже давно, містять у собі біблійні сюжети та оспівують господаря і всю його родину. Та, на відміну від колядок, у щедрівках можемо побачити ластівок, жито, посіви – символи того, як Новий Рік зустрічається з весною. Адже, у цей час, коли закінчується зимове сонцестояння, народжується Молоде Сонце і день стає довшим. | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Щедрівки]] |
Поточна версія на 10:10, 28 січня 2013
Опис
Щедрівка, українська обрядова пісня. Співається на Новий рік, після Різдва, із щедрими побажаннями врожаю, здоров’я і достатку на майбутній рік. Щедрівки співали окремо господареві, господині, хлопцеві, дівчині, усій родині. Через тиждень після Коляди 31 грудня, або 13 січня (за новим стилем), відзначали Щедрий вечір (День преподобної Меланії). Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому Році. Щедрували теж групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то можна побачити ластівок, жито, посіви. Це свідчить, що Новий Рік зустрічається з весною. Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку. Деякі щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. Колядки і Щедрівки є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа. У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені».
Зміст
- Щедрик-ведрик, дайте вареник
- Щедрий вечір всім нам
- Ой, в полі, в полі
- Бігла Теличка з Набережничка
- Старий Рік минає Новий наступає
- Ой слухай, козо
- Щедрий вечір, добрий вечір 1
- Щедрий вечір, добрий вечір 2
- Ой на річці да на Йордані
- Ой гула, гула крутая гора
- Щедрий вечір
- Щедрівочка щедрувала
- Щедрий вечор, добрий вечор, Василе
- Небо ясні зорі вкрило
- Щедрий вечір, Україно моя
- Де горобчики щебетали
- У нашій криниці плавають синиці
- Ой, господар, господарочку
- Щедрик-ведрик подільський
- Щедрик-ведрик закарпатський
- Щедрику-ведрику гуцульський
- Щедрик-бедрик поліський
- Щедрик-бедрик
- Післала нас мати в село щедрувати
- Ой сивая та і зозулечка
- Щедрівочка щодрувала
- Щедрий вечір, добрий вечір й усім людям на весь вечір
- Під обрусом сіно
- Я несу щедрівочку у будиночки
- Щедрий вечір, а я йду
- Місяць зорі розсипає
- Чи вдома, вдома пані бабуся
- Морозець за щічки нас ой, щипає
- Ходить вечір, ходить ясний
- Тут живе господар— багатства володар
- Меланка
- Ой у полі при дорозі
- Павочка ходить
- Шо в пана хазяїна да на його дворі
- Сів Сус Христос да вечеряти
- Василева мати
- Віншуєм Тя, Господарю
- Гардань воду розливає
- Гей дай, Боже!
- Ластівка-щебетушечка
- А в цім домку, як у вінку
- Прийшли щедрувати до вашої хати
- Сидить півень на криниці
- Де горобчики щебетали
- Що на полиці
- Вибіг баранець
- Дайте дохід нам
Суб'єктивно
За змістом ,характером і призначенням щедрівки є панегірично-величальні новорічні поздоровлення. Вони є наче б додатком до Колядок і являють собою невіддільну частину різдвяних співів. Традиційні різдвяно-новорічні обряди ,колядки та щедрівки- це справжня скарбниця нашого народу, яку потрібно глибоко пізнавати. Як і колядки, щедрівки беруть свій початок дуже давно, містять у собі біблійні сюжети та оспівують господаря і всю його родину. Та, на відміну від колядок, у щедрівках можемо побачити ластівок, жито, посіви – символи того, як Новий Рік зустрічається з весною. Адже, у цей час, коли закінчується зимове сонцестояння, народжується Молоде Сонце і день стає довшим.
