Відмінності між версіями «Як сосна кашляла (японська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Давно колись у провінції Кінукі жив собі парубок, непросипущий п'яниця. Рідний дядько вболівав за нього і безперестану дорікав йому, але марно — парубок і вдень і ввечері сидів у шинку.
+
Жила собі колись поблизу містечка Ідзусі [[лисиця]], яка уславилася тим, що перекидалась на будь-що й дурила людей.
  
 +
Торгував у тих краях один [[чоловік]]. Торгував і цим заробляв собі на прожиток.
  
 +
Якось іде він зі своїм крамом і раптом бачить велику сосну там, де її раніше не було.
  
 +
«Напевно, [[лисиця]] перекинулась на дерево і хоче поглузувати з мене,— подумав чоловік.— Зараз я її провчу!»
  
Якось дядько подався в сусіднє село. Коли переходив місток через річечку, побачив у воді щось темне. То була людина. Пожалів її дядько, витяг із води, дивиться — аж то його горопашний небіж.
+
Сів він під сосною відпочити і закурив, а попіл із цигарки знай витрушує у дупло.
  
 +
І сталося диво — величезна сосна почала меншати, а коли [[чоловік]] трусонув ще трохи попелу, то й закашляла.
  
  
 +
Кажуть, дядько теж розгубився і не знайшов слів  для відповіді.
  
—    От бачиш, до чого ти докотився! А я ж тебе попереджав: покинь пити! Якби оце я тут не йшов і не витяг тебе, ти був би вже на тому світі.   Невже  ти  цього  не  розумієш? — почав  вичитувати  йому  дядько.
+
{{Чарівні казки}}
 
 
 
 
 
 
 
 
—    Дядечку, все лихо в тім, що сьогодні я недопив! — відповів небіж.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
—    Що ти мелеш! — вигукнув розгніваний дядько і схопив небожа за барки.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
—    Не сердьтеся, дядечку! Я завжди випиваю літр, і тоді цей місток мені в очах потроюється. Я вибираю середущий і безпечно проходжу по ньому. А сьогодні в мене забракло грошей, і я випив удвічі менше. Тож місток у моїх очах подвоївся, а не потроївся. Я розгубився, не знав, на який ступити — от і впав у воду.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кажуть, дядько теж розгубився і не знайшов слів  для відповіді.
 
 
{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}
 
{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}
  
 
{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

Поточна версія на 04:32, 8 січня 2014

Жила собі колись поблизу містечка Ідзусі лисиця, яка уславилася тим, що перекидалась на будь-що й дурила людей.

Торгував у тих краях один чоловік. Торгував і цим заробляв собі на прожиток.

Якось іде він зі своїм крамом і раптом бачить велику сосну там, де її раніше не було.

«Напевно, лисиця перекинулась на дерево і хоче поглузувати з мене,— подумав чоловік.— Зараз я її провчу!»

Сів він під сосною відпочити і закурив, а попіл із цигарки знай витрушує у дупло.

І сталося диво — величезна сосна почала меншати, а коли чоловік трусонув ще трохи попелу, то й закашляла.


Кажуть, дядько теж розгубився і не знайшов слів  для відповіді.