|
|
| (Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | == Вступне слово ==
| + | #redirect [[Книга:Болгарські народні казки (Веселка, 1979)]] |
| − | [[Файл:Bolgarsky.jpg|right|Обклалинка кники Польські народні казки (Веселка,1980)]] | |
| − | | |
| − | Народні казки завжди були важливою частиною національної духовної культури Болгарії. Разом з народними піснями вони відігравали значну роль у житті простого трудового народу. Складені людьми з багатою творчою уявою, людьми, які в своїх переказах майстерно відображали картини народного побуту та знайомили слухачів з навколишньою дійсністю, вони сприяли формуванню народного світогляду, життєвої філософії.
| |
| − | | |
| − | Чим талановитіший був оповідач, тим з більшим умінням прикрашав він свої розповіді неймовірним і дивовижним, зачаровував слухача, ведучи його лісами й долинами, через моря й океани, в глибокі непрохідні печери й небесні далі. Гарним вважали того казкаря, у якого звірі говорили, мов люди, були їхніми добрими співрозмовниками, а часом і порадниками, могли ділити з людьми горе й радість, труд і відпочинок. Ці розповіді впливали на свідомість простих людей, хвилювали їх, даючи пояснення тим чи іншим явищам природи й життя. Володіючи творчою уявою, оповідач малював незвичайні картини: з неможливого робив можливе, проводив героя крізь неймовірні перешкоди й випробування. Перед слухачем виростав образ справжнього богатиря, переможця з властивими йому стійкістю, сміливістю, чесністю, доблестю, любов'ю до праці, вірою у власні сили і в дружбу. Так з’являлися «чарівні» або, як їх іще називають, «фантастичні» казки. В них завжди поєднується дійсне й надумане, герої літають за допомогою чарівної палички, зустрічаються зі страшними чудовиськами, борються із зміями й драконами, з бурями й ураганами, з хижими тваринами, відьмами й чаклунами і скрізь перемагають. Бо й справді людина завдяки своєму розумові може перемогти найсильніших і найстрашніших звірів, може підкорити світ. Борючись, людина мусить бути сміливою й безстрашною, вона повинна відчувати за собою розум колективу та підтримку друзів. Сама, фізична сила нічого не означає. Перемогти може тільки сильний духом і розумом. Недарма в народі кажуть: «Розумна голова — сто рук». Саме розум найбільше прославляють фантастичні казки, показуючи, як людині слід поводитися в найтяжчих випробуваннях. Зазначимо, що вже багато віків тому людська фантазія досягла Всесвіту, протягом сторіч посилаючи своїх казкових героїв у космос: на Місяць, до Сонця. Сьогодні ж здійснюються найсміливіші мрії народних оповідачів.
| |
| − | | |
| − | Наступний великий розділ болгарських народних казок — це казки про тварин. Тут оповідач-творець вдавався до порівнянь — риси людської вдачі приписувалися звірам. Слухаючи ці казки, люди впізнавали в діях звірів свої вчинки. Лисиця, вовк, ведмідь, заєць, їжак — типові герої цих казок. Так, наприклад, вовк зажерливий і сильний, але дуже дурний. Його може обдурити будь-хто із свійських тварин: кінь, віл, вівця, осел. Лисиця завжди мала й слабосила, зате хитра й дотепна. Вона перемагає і вовка, і навіть царя звірів — лева, обдурює дужчих за себе. Ведмідь — старий, неповороткий, але розумний і досвідчений. Він повчає менших, і його шанують. А от боягузи й дурні схожі на зайців. їжак у казках старий, розумний, його поради корисні, вчинки — гідні наслідування.
| |
| − | | |
| − | Найбагатший розділ побутових казок. їх герої — люди з народу,' звичайні чоловіки й жінки, дівчата й хлопці, яких ми зустрічаємо в повсякденному житті. Одні з них роботящі, чесні, вірні в дружбі, вони шанують старших, люблять працювати, живуть у мирі й злагоді. Це хороші, позитивні герої. Але є й інші: злодії, п'яниці, ледарі, підлі й лицемірні люди. Про них народ створив десятки гумористичних і сатиричних казок, висміяв і засудив їх, затаврував назавжди. Ці люди — носії зла, вони непотрібні суспільству, життя їхнє і мораль викликають у слухачів гнів, обу-рення й огиду. Побутові казки звичайно закінчуються чітким висновком про те, що тільки в наполегливій праці, в чесному і правдивому житті лиха людина може стати кращою. «Навіть криве дерево може вирівнятися, поки молоде»,— говорить народна мудрість. Серед побутових казок значне місце посідають розповіді про Хитрого Петра — болгарського хитруна й дотепника. Він наділений яскравими національними рисами характеру, його життя та вчинки пов'язані з життям болгарів, з національним колоритом і народною болгарською філософією.
| |
| − | | |
| − | Казки, вміщені в цій книжці, познайомлять малих українських читачів не тільки з розмаїттям болгарських народних казок, а також із самими болгарами — народом, що близький українському культурою, звичаями, народним мистецтвом.
| |
| − | | |
| − | == Зміст ==
| |
| − | | |
| − | [[Їжак і сонце]]
| |
| − | | |
| − | [[Кошеня і лев]]
| |
| − | | |
| − | [[Вовк і собака]]
| |
| − | | |
| − | [[Раз та гаразд]]
| |
| − | | |
| − | [[Людина — найсильніша]]
| |
| − | | |
| − | [[Горобець і лисиця]]
| |
| − | | |
| − | [[Лисиця і лелека]]
| |
| − | | |
| − | [[Лисиця і їжак]]
| |
| − | | |
| − | [[Як чоловік із змією судився]]
| |
| − | | |
| − | [[Людина, ведмідь і лисиця]]
| |
| − | | |
| − | [[Вовк і сорока]]
| |
| − | | |
| − | [[Ворона і рак]]
| |
| − | | |
| − | [[Погонич і його верблюди]]
| |
| − | | |
| − | [[Виноградар і змія]]
| |
| − | | |
| − | [[Сильний лев і маленьке мишеня]]
| |
| − | | |
| − | [[У розумного царя сильне військо]]
| |
| − | | |
| − | [[Добрий урок]]
| |
| − | | |
| − | [[Кішка й дурні люди]]
| |
| − | | |
| − | [[Лихе слово не забувається]]
| |
| − | | |
| − | [[Страшне кошеня]]
| |
| − | | |
| − | [[Як друзі вовків налякали]]
| |
| − | | |
| − | [[Битий небиту несе]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитра лисиця]]
| |
| − | | |
| − | [[Що шукав, те й знайшов]]
| |
| − | | |
| − | [[Як друзі разом у лісі жили]]
| |
| − | | |
| − | [[Верблюд-суддя]]
| |
| − | | |
| − | [[Сліпа курка]]
| |
| − | | |
| − | [[Сильний горобець]]
| |
| − | | |
| − | [[Гуска й качка]]
| |
| − | | |
| − | [[Зозуля і риба]]
| |
| − | | |
| − | [[Курка й вівця]]
| |
| − | | |
| − | [[Два ослики]]
| |
| − | | |
| − | [[Заєць-рятівник]]
| |
| − | | |
| − | [[Переклала Оксона]]
| |
| − | | |
| − | [[Швидка робота]]
| |
| − | | |
| − | [[Гостинні мурашки]]
| |
| − | | |
| − | [[Троє братів і золота яблуня]]
| |
| − | | |
| − | [[Золоте дівча]]
| |
| − | | |
| − | [[Кажи, прядко!]]
| |
| − | | |
| − | [[Жива вода]]
| |
| − | | |
| − | [[Хлопець і вітер]]
| |
| − | | |
| − | [[Бідар і водяник]]
| |
| − | | |
| − | [[Правда і кривда]]
| |
| − | | |
| − | [[Як бідний чоловік з лихварем судився]]
| |
| − | | |
| − | [[Найкращий стрілець]]
| |
| − | | |
| − | [[Пещена донька]]
| |
| − | | |
| − | [[Біда вчить]]
| |
| − | | |
| − | [[Сливи за сміття]]
| |
| − | | |
| − | [[Найдорожчий плід]]
| |
| − | | |
| − | [[Хто не робить, той з голоду вмирає]]
| |
| − | | |
| − | [[Охочий до науки хлопець]]
| |
| − | | |
| − | [[Ліве око царя]]
| |
| − | | |
| − | [[Шануй батька і в старості]]
| |
| − | | |
| − | [[Розумна невістка]]
| |
| − | | |
| − | [[Сват і кмітлива дівчина]]
| |
| − | | |
| − | [[Нема гіршого від пияцтва]]
| |
| − | | |
| − | [[Найдорожче — це сіль]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитрий Петр і брехуни]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитрий Петр і лихвар]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитрий Петр і перукар]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитрий Петр на тому світі]]
| |
| − | | |
| − | [[Гроші розбещують]]
| |
| − | | |
| − | [[Життя — це сходи]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитрий Петр і скнари]]
| |
| − | | |
| − | [[Спершу навчіться!]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитрий Петр убиває собаку]]
| |
| − | | |
| − | [[Хто копає яму іншому]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитрий Петр в суді]]
| |
