|
|
| (Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | ==Вступне слово==
| + | #REDIRECT [[Книга:Кубинські народні казки (Веселка,1988)]] |
| − | [[Файл:Кубинські.jpg|right|Обкладинка книги Кубинські народні казки (Веселка,1988)]] | |
| − | | |
| − | Народні казки — це мудрі чарівниці, які живуть століттями й ніколи не старіють. Вони мандрують по світу, переходячи з однієї країни в іншу, від народу й до народу, змінюючи свій вигляд і мову. Казки вічно народжуються і ніколи не вмирають, їхні чари не розвіюються; вони заворожують дітей так, як заворожували раніше їхніх батьків. Дідусь, який розповідає казку, молодіє, згадуючи все те гарне й добре, що зустрів на життєвому шляху. А внуки, які слухають її, зростають і мужніють душею, набираються сили, щоб сміливо боротися проти кривди за правду, вчаться шанувати чесних і працьовитих людей, знева-жаючи лихих і підступних.
| |
| − | | |
| − | У кожного народу свої казки, і народились вони з його любові до рідної землі та невсипущих мрій і дум про справедливість, яка має запанувати між людьми на світі.
| |
| − | | |
| − | Такі й кубинські казки, що, як добрі чарівниці, живуть на великому острові в Західній півкулі.
| |
| − | | |
| − | 28 жовтня 1492 року - того дня каравели Христофора Колумба підпливли до північно-східного узбережжя Куби, відкривши Новий світ. Великий мореплавець, вражений красою віднайденої ним землі, записав тоді в щоденнику, що прекраснішого за цей острів ще не бачили людські очі.
| |
| − | | |
| − | Ця багата й гарна земля одразу принадила до себе конкістадорів — так називалися іспанські завойовники, які вогнем і мечем здобували нові краї для свого короля. Невдовзі на Кубі з’явилися перші переселенці з Іспанії — іспанці, каталонці, галісійці. Конкістадори закладали на узбережжі фортеці й порти, знищуючи й відтісняючи в глиб острова індіанців, плантатори завозили з Африка чорни, невільників. Тоді-то з шпанськими морякам„ першими переселенцями примандрували на Кубу назки. Деякі з цих казок обійшли чи не півсвіту, змінюючись.
| |
| − | | |
| − | Візьмімо, приміром, казку «Як олень і черепаха бігали наввипередки». Навіть із самої назви неважко відгадати її зміст: прудконогий олень засперечався з черепахою, хто швидше бігає і програв: адже повільна черепаха перехитрила його, розставивши по всьому шляху своїх схожих між собою родичів. Як тут не згадати казку «Заєць і їжак» із книжки на Франка «Коли ще звірі говорили»! Є подібна казка і в братів Грімм. езперечно, цей сюжет здавна ходив по Європі, прийшов він і на Кубу, де невідомого кубинцям їжака чамінили черепахою, а зайця оленем.
| |
| − | | |
| − | Так само й «Семибарвний кінь» скаже нашим читачам щось кубинське, своє, але водночас нагадає і російську казку про Івашка-дурника та його Горбоконика. А третя - «Як дурник одружився з королівною» видасться їм схожою на українську казку про трьох синів - кубинський фольклор із світовим і разом з оповідками, що виникли на Кубі, збагачують його новими барвами.
| |
| − | | |
| − | Кубинці люблять свою батьківщину, її природу, тим-то в їхніх казках бушує море, і риба дістав перстень із дна морського, літають яструби та орли, шумлять пальми, цвіте мангове дерево зріють банани, зеленіє кукурудза і здіймається, як непрохідним ліс, цукрова тростина А ще в їхніх казках діють звірі, причому дуже різні,- це котик і цапок, заєць та « мавпа і гризун хутія, що живе лише на Антільських островах, це и ведмідь і слон, які д кубинців справді казкові тварини,- їх можна зустріти на цьому острові хіба що в зоопарку Кубинці люблять працю на землі, люблять роботящих, щирих і розумних людей, хто б во не були кій то білий чи негр, гаїтянець. який прибув „а заробітки й рубає цукрову тростину, чи бідний галісієць-жартівник, який провчив скупих господарів.
| |
| − | | |
| − | Казки цього народу, наче мудрі чарівниці, юний читачу українською мовою. Нехай же вони розкажуть тобі про далекий острів про його волелюбних господарів, які здавна мріяли про свободу в нелегкій боротьбі проти іноземних панівників.
| |
| − | | |
| − | | |
| − | ==Зміст==
| |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | [[Як жорстокий управитель спокутував свій гріх]]
| |
| − | | |
| − | [[Педро злий та дід і баба]]
| |
| − | | |
| − | [[Казка, яка не має кінця]]
| |
| − | | |
| − | [[Як олень і черепаха бігали наввипередки]]
| |
| − | | |
| − | [[Агуті і маха]]
| |
| − | | |
| − | [[Чому схопиморе так називається]]
| |
| − | | |
| − | [[Галісієць та конго за круглим столом]]
| |
| − | | |
| − | [[Нема нічого простішого]]
| |
| − | | |
| − | [[Як слон і лев подорожували]]
| |
| − | | |
| − | [[Принцеса, що любила свого батька більше, ніж сіль]]
| |
| − | | |
| − | [[Невдячний віслюк]]
| |
| − | | |
| − | [[Пригоди цапка й кота]]
| |
| − | | |
| − | [[Хлопець, який усе віддав]]
| |
| − | | |
| − | [[Старі ворони]]
| |
| − | | |
| − | [[Рушниця амбросю]]
| |
| − | | |
| − | [[Негр, білий і сорокарогий олень]]
| |
| − | | |
| − | [[Загадка, яку склав негр]]
| |
| − | | |
| − | [[Швець і п’ятнадцять сентаво боргу]]
| |
| − | | |
| − | [[Задавака]]
| |
| − | | |
| − | [[Як селянин не заплатив за яєчню]]
| |
| − | | |
| − | [[Черепаха і чорт]]
| |
| − | | |
| − | [[Про вулиці камагуея та бичків]]
| |
| − | | |
| − | [[Лихий господар]]
| |
| − | | |
| − | [[Ходяча гарбузова грядка]]
| |
| − | | |
| − | [[Кмітливий гаїтянець]]
| |
| − | | |
| − | [[Барани забіяки]]
| |
| − | | |
| − | [[Подаровані раки]]
| |
| − | | |
| − | [[Семибарвний кінь]]
| |
| − | | |
| − | [[Як дурник одружився з королівною]]
| |
| − | | |
| − | [[Хитрий галісієць]]
| |
| − | | |
| − | [[Хуан ведмідь]]
| |
| − | | |
| − | [[Невільник-негр і золота куля]]
| |
| − | | |
| − | [[Силач]]
| |
| − | | |
| − | [[Студенти і солдат]]
| |
| − | | |
| − | [[Пригоди моряка]]
| |
| − | | |
| − | [[Бідняк і багач]]
| |
| − | | |
| − | [[Як черепаха літала]]
| |
| − | | |
| − | [[Підставне теля]]
| |
| − | | |
| − | [[Як чоловік зі змією судився]]
| |
| − | | |
| − | [[Бик-поет]]
| |
| − | | |
| − | | |
| − | {{Шаблон:Книги видавництва "Веселка"}}
| |
| − | {{Шаблон:Книги видавництва 1988 року}}
| |
