Відмінності між версіями «Як мужик пана дурив (Українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Категорія:українська народна казка]]
+
#redirect [[Як мужик пана дурив (українська народна казка)]]
 
 
Іде чоловік з сокирою, а бариня сидить під вікном.
 
 
 
— Чим ти,— пита,— мужик, занімаєшся?
 
 
 
— То де діжку,— каже,— наб'ю, де дров нарубаю.
 
 
 
— Наймись до мене.
 
 
 
— Та й найміть.
 
 
 
— Ось набий мені цю бочку,— каже і дає йому уперед гроші.
 
 
 
Він узяв ту бочку порубав, у круг на дрова склав та й пішов собі.
 
 
 
Приїздить пан, побачив ту бочку.
 
 
 
— Що се,— пита,— таке?
 
 
 
— Та се, душенько, мужик надув.
 
 
 
— От я запряжу тройку коней, так я його дожену.
 
 
 
Побіг скоро і догнав. А мужик побачив його та й став у гречці під дубом, наче держить того дуба. Пан і питає його, що «ти не бачив, не йшов тут мужик з сокирою?»
 
 
 
— Ні,— каже,— бачив.
 
 
 
— А що, я його дожену?
 
 
 
— Ні, ви, пане, не доженете; якби я, то я б вашими кіньми догнав.
 
 
 
— Так бери коні, дожени.
 
 
 
— Давайте сто рублів та постійте, оцього дуба подержте.
 
 
 
От пан став під дуба, аж пнеться та держить його, а того чоловіка і слиху нема. «Обманив, сякий-такий! Постій же, я тобі гречку витолочу, скину дуба».
 
 
 
Одскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще возьму тройку коней, я його дожену». Наздоганя того чоловіка вже на другій тройці.
 
 
 
— Чи не бачив ти,— пита,— тут такого-то чоловіка?
 
 
 
— Ні,— каже,— бачив.
 
 
 
— Що ж, я його дожену?
 
 
 
— Ні, ви не доженете, а якби я вашими кіньми, то б догнав.
 
 
 
— Так бери та дожени.
 
 
 
— Ніколи, пане, треба солов'я стерегти.
 
 
 
А він як ото забачив пана, накрив «золото» шапкою та й стоїть.
 
 
 
— На тобі сто рублів, біжи дожени його, а я твого солов'я постережу.
 
 
 
Узяв той і коні, і гроші, тільки його і бачили. А пан ждав, ждав та: «Надув і цей! От я йому дам». Як учеше кулаком по шапці... «Тьху!» Вернувсь, ще одного коня взяв, знов наздоганяє його, а він у дупло вліз та й виглядає відтіля.
 
 
 
— Чи ти не бачив,— питає,— тут такого-то чоловіка?
 
 
 
— Бачив,— каже.
 
 
 
— Що ж, я його дожену?
 
 
 
— Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим конем, я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.
 
 
 
— Дожени,— каже,— я тобі заплачу і у дуплі за тебе посижу. Поліз пан у дупло, а чоловік на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.
 

Поточна версія на 10:34, 11 лютого 2014