|
|
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[Категорія:українська народна казка]] | + | #REDIRECT [[Як їжак і заєць бігали наввипередки (Українська народна казка)]] |
| − | | |
| − | [[Категорія:Казки про тварин]]
| |
| − | | |
| − | [[Категорія:Казки про зайчика]]
| |
| − | | |
| − | [[Категорія:Казки про коня]]
| |
| − | | |
| − | '''Їжак та [[заєць]]
| |
| − | '''
| |
| − | '''Був собi їжак.
| |
| − | Якось вийшов вiн раненько з своєї домiвки подивитися на бiлий свiт. Вийшов та й каже сам до себе:
| |
| − | - А пiду лишень у поле - подивлюся, як там моя морква та буряки. Та й пiшов.
| |
| − | Iде собi та пiсеньку мугикає.
| |
| − | Коли виходить iз-за куща [[заєць]]. Тодi саме вiн у полi оглядав свою капусту, чи велика виросла.
| |
| − | - О, - каже їжак, - хто прудкий, то вже й на нивi!
| |
| − | - А ти, - [[заєць]] йому, - все кривуляєш, криволапку! I батько твiй криволапко, i дiд криволапко був. Такий увесь твiй рiд, i ти такий!
| |
| − | Їжак дивом здивувався, що на своє добре слово дiстав таку нечемну одмову, що й батька його, й дiда лихим словом пом'янули.
| |
| − | От вiн i каже:
| |
| − | - Ти, - каже, мене береш на смiх?
| |
| − | А хочеш зi мною наввипередки? Побачимо, хто кого прежине!
| |
| − | [[Заєць]] як зарегоче:
| |
| − | - Ти? Наввипередки? Зi мною?
| |
| − | А їжак спокiйно:
| |
| − | - А так, iз тобою.
| |
| − | - Ну, добре, - засмiявся [[заєць]]. - Давай бiгти.
| |
| − | - Нi, - каже їжак,- ще нi.
| |
| − | Я пiду додому, скажу жiнцi, нехай знає, куди я пiшов.
| |
| − | А [[заєць]] i тому радий, бо вiн був голодний, то подумав собi : "I це менi добре: попоїм капусти - краще бiгтиму".
| |
| − | Та й пiшли кожен до своєї хати.
| |
| − | Приходить їжак додому та каже до жiнки:
| |
| − | - Знаєш, жiнко, який менi клопiт?
| |
| − | - Який, чоловiче?
| |
| − | - Мушу iз зайцем бiгти наввипередки.
| |
| − | Та й розказує все, як було.
| |
| − | - То це ти берешся перегнати зайця? - аж зойкнула їжачиха.
| |
| − | - Мовчи, жiнко, - каже їжак, - якось буде.
| |
| − | Збирайся лиш ходи зi мною.
| |
| − | Iдуть вони, а їжак i вчить жiнку:
| |
| − | - Як прийдемо на ниву, то ти станеш з цього краю в борознi та стiй собi.
| |
| − | Як добiжить [[заєць]] до тебе, то ти скажеш "Я вже тут!"
| |
| − | А прибiжить вiн на той край до мене, то там я йому гукну:
| |
| − | "А я вже тут!"
| |
| − | - Добре! - каже їжачиха.
| |
| − | Приходить їжак до зайця на той кiнець ниви та й каже до нього:
| |
| − | - Ну, я вже готовий!
| |
| − | - То бiжiмо!
| |
| − | От став [[заєць]] в одну борозну, їжак у другу:
| |
| − | - Раз, два, три!
| |
| − | Побiгли.
| |
| − | [[Заєць]] помчав на той кiнець ниви, а їжак пробiг два кроки та й спинився.
| |
| − | Прибiгає [[заєць]] в кiнець ниви, а там їжачиха:
| |
| − | - Я вже тут!
| |
| − | - Ей, - каже [[заєць]], - а то що таке? Ану бiжiмо ще раз!
| |
| − | Побiг [[заєць]]. Прибiгає в кiнець ниви, а їжак пiдвiвся на двох лапках та й гукає:
| |
| − | - Ого-го! А я вже давно тут чекаю!
| |
| − | - Ти дивися! Ану бiжiм ще раз!
| |
| − | Прибiгає на другий край, а їжак знову вже там (а то ж була, ви знаєте, їжачиха!). Побiг ще раз - а там їжак:
| |
| − | - А я вже тут!
| |
| − | Знов кинувся [[заєць]] бiгти.
| |
| − | Так бiгав вiн дев'яносто дев'ять разiв, а за сотим разом упав посеред ниви - пiдвестись не може, так набiгався-натомився, сердешний.
| |
| − | - Нiколи не треба смiятися з слабшого, - сказав їжак та й пiшов iз їжачихою додому.
| |
