|
|
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | ЛИСИЦЯ ТА РАК
| + | #REDIRECT [[Лисиця та рак (Українська народна казка)]] |
| − | | |
| − | | |
| − | Бiжить лисичка полем. Добiгає до рiчки, аж дивиться - рак вилiз з води на камiнь та клешнi точить, щоб rocтрiшi були.
| |
| − | - Здоров був, раче! - каже йому лисичка.- 3 тим днем, що сьогоднi! Це ти, мабуть, до косовицi го-туешся, що клешнi об камiнь гостриш?
| |
| − | Поздоровкався i рак та i каже:
| |
| − | - Я клешнями роблю те, що ти зубами; так треба, щоб гостришi були.
| |
| − | А лисичка тодi йому:
| |
| − | - Тепер я бачу, чого з тебе люди смiються, розказуючи, як ти сiм лiт по воду ходив, та й ту на порозі розлив! Як його ходити, коли на ногах зуби? Признайся, що таки правду люди говорять про тебе!
| |
| − | - Може, колись теє й правдою було, та тепер брехнею стало! Ось коли хочеш, то давай побiжим наввипередки. Я тобi ще на один скок уперед ходу дам. Бiжим до тiєї осички, що стоїть онде на узлiссi.
| |
| − | - Як так, то й так,- каже [[лисиця]].
| |
| − | Повернулась до лiсу, стала на один скок уперед проти рака та й дожидає, коли той звелить бігти. А рак, учепившись клешнями за лисиччиного хвоста, пiдiбгiв усі вiсiм своїх ніг та й гукнув:
| |
| − | - Но!
| |
| − | От лисичка i подалась вподовж поля. Добiгає до осики, повернулась, щоб подивитись, а де той рак чим-чикуе, аж чує позад себе:
| |
| − | - Та й заварилась ти, лисичко! Я вже i на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш.
| |
| − | Дуже здивувалась лисичка, аж рота роззявила:
| |
| − | - Чи то ж видано! - каже.
| |
| − | I бiльш не смiялася з рака.
| |
| − | | |
| − | | |
| − | [[Категорія:Українські народні казки]]
| |
