|
|
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Лисичка та журавель | + | #redirect [[Лисичка та журавель (Українська народна казка)]] |
| − | | |
| − | Були собi лисичка та журавель.Ото й зустрiлися якось у лiсi.
| |
| − | Та такi стали приятелi! Кличе лисичка журавля до себе в гостi:
| |
| − | - Приходь, - каже, - журавчику,приходь, лебедику! Я для тебе - як для себе.
| |
| − | От приходить журавель на ласкавi запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарiлцi та й припрошує:
| |
| − | - Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!
| |
| − | Журавель до кашки. Стукав, стукав дзьобом по тарiлцi - нiчого не виходить.
| |
| − | А лисичка як узялася до страви - лизь та лизь гарненько якиком, поки сама всю кашу вилизькала. Вилизькала та до журавля:
| |
| − | - Вибачай, журавлику, - що мала, тим тебе й пригощала, а бiльше немає нiчого.
| |
| − | - То спасибi ж, - мовить журавель. - Приходь же, лисичко тепер до мене в гостi.
| |
| − | - А прийду, журавлику, прийду, лебедику!
| |
| − | На тому й розiйшлися.
| |
| − | От уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв i м'яса й картопельки, й бурячкiв - усього-усього, покришив дрiбненько, склав у глечик з вузькою шийкою та й каже:
| |
| − | - Призволяйся, люба приятелько, не соромся!
| |
| − | От лисичка до глечика - голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона боком, i лапкою, i навстоячки, i зазирати, й нюшити ...
| |
| − | А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик.
| |
| − | Помаленьку-помаленьку - та й поїв, що наварив. А тодi й каже:
| |
| − | - Оце ж, вибачай, лисуню, що мав, то тим i пригощав.Та вже бiльше нiчого не маю на гостину.
| |
| − | Ох i розгнiвалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемним бувши.
| |
| − | Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!
| |
| − | Та вiд того часу й не приятелює з журавлями.
| |
| − | | |
| − | [[Категорія:Українські народні казки]]
| |
