Відмінності між версіями «Чарівна лопата (українська народна казка)»
Snak (обговорення | внесок) м (1 версія) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Казки про Івана]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Казки про чоловіка]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
Чарівна лопата | Чарівна лопата | ||
Був собі один [[чоловік]]. Любив він випити, погуляти. До того догулявся, що продав останню корову. Реве жона, з хижі його проганяє. А він їй каже: | Був собі один [[чоловік]]. Любив він випити, погуляти. До того догулявся, що продав останню корову. Реве жона, з хижі його проганяє. А він їй каже: | ||
| Рядок 50: | Рядок 59: | ||
— Що ви, Мошку, наробили?! Лопата розсердилася, що ви такий зажерливий, і відібрала ваші гроші. Не знаю, чи буде вона тепер ще комусь служити. | — Що ви, Мошку, наробили?! Лопата розсердилася, що ви такий зажерливий, і відібрала ваші гроші. Не знаю, чи буде вона тепер ще комусь служити. | ||
| − | А [[Іван]]ова жона з міхом грошей уже була дома. Через якийсь час прийшов з грошима й [[Іван]]. Тут і казці кінець | + | А [[Іван]]ова жона з міхом грошей уже була дома. Через якийсь час прийшов з грошима й [[Іван]]. Тут і казці кінець |
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 10:38, 28 вересня 2009
Чарівна лопата Був собі один чоловік. Любив він випити, погуляти. До того догулявся, що продав останню корову. Реве жона, з хижі його проганяє. А він їй каже:
— Не журися, жоно. Якось ми з сього вийдемо. Лише ти мені поможи.
— Що тобі помагати? — розсердилася жона.— Може, пити?
— Пити не пити, а під корчму треба буде тобі піти. Розповів чоловік, що має жона робити під' вікном корчми, а сам зайшов до корчми.
— Мошку! Всіх пригощаю! — каже чоловік.
— А хто буде платити?
— Чарівна лопата. Ти налхвай, а я доти збігаю за лопатою,— каже чоловік.
Доки Мошко всім поналивав, чоловік прибіг з лопатою. Поклав чоловік одну крону на лопату, висунув лопату за вікно і приказав:
— Лопато, подвої!
Затягнув лопату до корчми — а на ній уже дві крони, висунув лопату за вікно і приказав:
— Лопато, подво ї!
Затягнув лопату до корчми уже з чотирма кронами. Вийняв із жеба десять крон, поклав на лопату, висунув за вікно і приказав:
— Лопато, подвої! Лопата подвоїла і десятку. У видів ото Мошко і каже:
— Іване! Може би, ти продав оту лопату?
— Та що ви. Мошку! Не є таких грошей, аби я продав моє багатство. Видить Мошко, що ґешефту не буде, почав поїти Івана, бо з п'яним легше стокмитися. Зробився Іван п'яним, співає, танцює.
— Іване,— каже Мошко.— То дурна робота: сюди-туди лопату сувати. Я тобі нараз дам шапку грошей — не мучся з лопатою.
— Добре! — погодився Іван.
Відміряв Мошко шапку грошей, дав Івану. А Іван передав Мошкові при свідках чарівну лопату. Мошко нараз почав перевіряти, чи не обманув його Іван. Поклав на лопату п'ять крон, висунув лопату за вікно і каже:
— Лопато, подвої!
Затягнув лопату до корчми — а на ній уже десять крон. Поклав Мошко на лопату сотку:
— Лопато, подвої!
Затянув лопату до корчми — а на ній уже двісті крон. У Мошка аж руки затряслися. Побіг до скрині, напакував мливча грошей, приніс і поклав на лопату:
— Лопато, подвої!
Затягнув лопату до корчми — а на ній нічого. Увидів тото Іван і загойкав:
— Що ви, Мошку, наробили?! Лопата розсердилася, що ви такий зажерливий, і відібрала ваші гроші. Не знаю, чи буде вона тепер ще комусь служити.
А Іванова жона з міхом грошей уже була дома. Через якийсь час прийшов з грошима й Іван. Тут і казці кінець
