|
|
| (Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[Категорія:українська народна казка]] | + | #redirect [[Як було у давнину (українська народна казка)]] |
| − | | |
| − | В давнину ніхто ніяких тварин не мав права забити.
| |
| − | | |
| − | В одного господаря працював превеликий віл. Коли той дожив до глибокої старості, то став непридатним до господарства. Господар вигнав його.
| |
| − | | |
| − | На цих основах всі господарі виганяли як коня, барана, гусака, селезня, півня.
| |
| − | | |
| − | От зібралися вони всі та й думають. «От десь би переночувати».
| |
| − | | |
| − | Кінь і каже;
| |
| − | | |
| − | — Колись я з своїм господарем їздив далеко, і десь отут є хлів, отам і переночуємо.
| |
| − | | |
| − | Коли вони найшли той хлів, то побачили, що він без дверей. Півень поліз на дах, гусак в кутку примостився, качур в другому присів, а кінь, віл та баран залишились за сторожів біля входу.
| |
| − | | |
| − | Самі між собою журились, кому лягти проти дверей.
| |
| − | | |
| − | Кінь каже.
| |
| − | | |
| − | — Я стану.
| |
| − | | |
| − | Віл.
| |
| − | | |
| − | — Я стану.
| |
| − | | |
| − | Баран.
| |
| − | | |
| − | — Я збоку ляжу.
| |
| − | | |
| − | Іде вовк, а погода така погана — сніг, дощ. Назустріч — лисиця, а вовк до неї.
| |
| − | | |
| − | — Кумо, якого чорта втікаєш?
| |
| − | | |
| − | Лисиця.
| |
| − | | |
| − | — Кум, та хотіла сховатись, а там такі рогалі, що невідомо, скільки живу, то такого чуда не бачила.
| |
| − | | |
| − | — Це велика здобич, ходім, кумо, скористаємось.
| |
| − | | |
| − | Лисиця.
| |
| − | | |
| − | — Кумцю, я боюсь.
| |
| − | | |
| − | Згодом пішли. Вовк попереду, лисиця за ним.
| |
| − | | |
| − | Коли вовк попав межи сторожі, то віл вовка до стіни придавив, кінь сполохався, задніми ногами б'є по боках. Баран, розгнівавшись, б'є вовка в лоб, гусак з переляку починає сопіти.
| |
| − | | |
| − | — Пе-пе-пе.
| |
| − | | |
| − | Качур собі.
| |
| − | | |
| − | — Так-так, так-так.
| |
| − | | |
| − | Півень на горищі.
| |
| − | | |
| − | — Ку-ку-рі-ку!
| |
| − | | |
| − | Коли вовк вирвався з цієї кузні, то каже.
| |
| − | | |
| − | — Ковалі добрі на землі, а вгорі ще кращі, бо все кричав. «Подай сюди!»
| |
