Відмінності між версіями «Суперечка пса й кота (Українська народна казка)»
Матеріал з Казки українською мовою
Snak (обговорення | внесок) м (1 версія) |
м (перейменував «Суперечка пса й кота ID 65» на «Суперечка пса й кота (Українська народна казка)») |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Категорія:українська народна казка]] | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
| − | В коморі ловив кіт миші, а пес загавкав. Кіт вискочив із комори й закричав: «Чому полошиш мені миші?» Пес відповів: «Відстрашую лихих людей, щоби нам чого не вкрали». | + | [[Категорія:Казки про тварин]] |
| + | |||
| + | |||
| + | В коморі ловив [[кіт]] миші, а пес загавкав. [[Кіт]] вискочив із комори й закричав: «Чому полошиш мені миші?» Пес відповів: «Відстрашую лихих людей, щоби нам чого не вкрали». | ||
Кіт на се: «Овва! Важне діло!» — «Чому ні? —каже пес.— Як не буду брехати, злодій вкраде хліб».— «Гм;— говорив з погордою кіт,— мене господар більше цінить, бо я бережу йому хліб перед мишами. А ти що? Пильнуєш його перед мишами?» | Кіт на се: «Овва! Важне діло!» — «Чому ні? —каже пес.— Як не буду брехати, злодій вкраде хліб».— «Гм;— говорив з погордою кіт,— мене господар більше цінить, бо я бережу йому хліб перед мишами. А ти що? Пильнуєш його перед мишами?» | ||
| − | Пес закликав: «Ні, коте, мене господар більше цінить, бо я стережу його ціле майно».— «Ні, таки мене!» — опирався кіт. «Мене!» — боронився пес. | + | Пес закликав: «Ні, коте, мене господар більше цінить, бо я стережу його ціле майно».— «Ні, таки мене!» — опирався [[кіт]]. «Мене!» — боронився пес. |
І так оба сперечалися, доки не прийшли злодії й закрали все зі світлиці, а в коморі миші з'їли хліб. Пес, ні кіт не чули нічого. | І так оба сперечалися, доки не прийшли злодії й закрали все зі світлиці, а в коморі миші з'їли хліб. Пес, ні кіт не чули нічого. | ||
Господар розлютився та прогнав пса й кота. | Господар розлютився та прогнав пса й кота. | ||
Поточна версія на 09:50, 29 вересня 2009
В коморі ловив кіт миші, а пес загавкав. Кіт вискочив із комори й закричав: «Чому полошиш мені миші?» Пес відповів: «Відстрашую лихих людей, щоби нам чого не вкрали».
Кіт на се: «Овва! Важне діло!» — «Чому ні? —каже пес.— Як не буду брехати, злодій вкраде хліб».— «Гм;— говорив з погордою кіт,— мене господар більше цінить, бо я бережу йому хліб перед мишами. А ти що? Пильнуєш його перед мишами?»
Пес закликав: «Ні, коте, мене господар більше цінить, бо я стережу його ціле майно».— «Ні, таки мене!» — опирався кіт. «Мене!» — боронився пес.
І так оба сперечалися, доки не прийшли злодії й закрали все зі світлиці, а в коморі миші з'їли хліб. Пес, ні кіт не чули нічого.
Господар розлютився та прогнав пса й кота.
