|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | [[Категорія:українська народна казка]] | + | #REDIRECT [[Ведмідь і черв'як (українська народна казка)]] |
| − | | |
| − | Перед однією печерою, в якій ночував [[ведмідь]], було одно велике дерево, що, ростучи та товстіючи, щораз більше заступало вхід у печеру.
| |
| − | | |
| − | Одного дня розлютився [[ведмідь]] на дерево й хотів його звалити. Побачив це черв'як із другого всохлого вже дерева та сказав ведмедеві:
| |
| − | | |
| − | — Ти думаєш, що звалиш його власною силою. Не можеш. Коли тобі перешкоджає, найди інше місце, заки я звалю це дерево.
| |
| − | | |
| − | [[Ведмідь]] розсміявся та став глузувати з черва.
| |
| − | | |
| − | — Краще мовчи, дурню! Як ти, такий малий, можеш звалити дерево, що я його не можу звалити?
| |
| − | | |
| − | — Поживемо — побачимо! — сказав черв, уліз у дерево, та ще й рік не минув, як він звалив його. Тоді кликнув на ведмедя та сказав йому.
| |
| − | | |
| − | — Ти дужчий від багато звірят, звалиш коня й [[віл|вола]], але з нас двох хто сильніший — ти, великий, чи я, маленький?
| |
| − | | |
| − | — Я сильніший,— відповів [[ведмідь]],— але не міг звалити дерева відразу, бо тоді був ослаб. А так, як ти, валити цілий рік — то не штука!
| |
| − | | |
| − | А черв'як сказав йому:
| |
| − | | |
| − | — Е, крутиш, мій ведмедю! Моя сила певніша, хоч і повільна. Бо недаром каже прислів'я. «Мала капля лупає скелю».
| |
