Відмінності між версіями «Де пряжі кінець (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
ДЕ ПРЯЖІ КІНЕЦЬ
+
Пішла дівка заміж.
  
 +
Довелося їй пряжу звивати, - вона не знала, де кінець нитки.
  
Пішла дівка заміж. Довелося їй пряжу звивати, - вона не знала, де кінець нитки.
 
 
Дивилась, дивилась, не могла знайти. Коли каже:
 
Дивилась, дивилась, не могла знайти. Коли каже:
 +
 
- Чоловіче, запрягай коней, поїдемо до мами в гості! От [[чоловік]] запряг коней, ідуть собі до мами в гості, їдуть вони, а дві дівчини пасуть товар і ті дівчата собі гуляють. А та жінка каже до тих дівчат:
 
- Чоловіче, запрягай коней, поїдемо до мами в гості! От [[чоловік]] запряг коней, ідуть собі до мами в гості, їдуть вони, а дві дівчини пасуть товар і ті дівчата собі гуляють. А та жінка каже до тих дівчат:
 +
 
- Гуляєш, чорти твою матір! А де в нитки кінець, то не знаєш! А ті дівчата кажуть:
 
- Гуляєш, чорти твою матір! А де в нитки кінець, то не знаєш! А ті дівчата кажуть:
 +
 
- Чому не знаю! Верхня нитка в чинах. Так ті дівчата їй сказали, а вона каже:
 
- Чому не знаю! Верхня нитка в чинах. Так ті дівчата їй сказали, а вона каже:
 +
 
- Завертай, чоловіче, коней!
 
- Завертай, чоловіче, коней!
 +
 
[[Чоловік]] завернув коней: вона приїхала додому, почала шукати верхню нитку в чинах і знайшла.
 
[[Чоловік]] завернув коней: вона приїхала додому, почала шукати верхню нитку в чинах і знайшла.
 +
 
- Вже все.
 
- Вже все.
Вона не знала, де нитка в мотку, то вона сказала так на докір тим дівчатам, вона
+
 
собі думала: як вона не знає, то й дівчата не знають. А як ті дівчата їй сказали, вона сказала до [[чоловік]]а:
+
Вона не знала, де нитка в мотку, то вона сказала так на докір тим дівчатам, вона собі думала: як вона не знає, то й дівчата не знають.  
 +
 
 +
А як ті дівчата їй сказали, вона сказала до [[чоловік]]а:
 +
 
 
- Завертай коней назад!
 
- Завертай коней назад!
 +
 
І вона приїхала додому і знайшла кінець.
 
І вона приїхала додому і знайшла кінець.
 +
 
Записано Осипом Роздольським в с. Барлин від Антошка Мороза, в 1893 році.
 
Записано Осипом Роздольським в с. Барлин від Антошка Мороза, в 1893 році.
Стиль запису збережено.  
+
Стиль запису збережено.
 +
 
 +
[[Категорія:українська народна казка]]
  
[[Категорія:Українські народні казки]]
+
{{Казка про дівчину}}

Поточна версія на 20:21, 7 вересня 2014

Пішла дівка заміж.

Довелося їй пряжу звивати, - вона не знала, де кінець нитки.

Дивилась, дивилась, не могла знайти. Коли каже:

- Чоловіче, запрягай коней, поїдемо до мами в гості! От чоловік запряг коней, ідуть собі до мами в гості, їдуть вони, а дві дівчини пасуть товар і ті дівчата собі гуляють. А та жінка каже до тих дівчат:

- Гуляєш, чорти твою матір! А де в нитки кінець, то не знаєш! А ті дівчата кажуть:

- Чому не знаю! Верхня нитка в чинах. Так ті дівчата їй сказали, а вона каже:

- Завертай, чоловіче, коней!

Чоловік завернув коней: вона приїхала додому, почала шукати верхню нитку в чинах і знайшла.

- Вже все.

Вона не знала, де нитка в мотку, то вона сказала так на докір тим дівчатам, вона собі думала: як вона не знає, то й дівчата не знають.

А як ті дівчата їй сказали, вона сказала до чоловіка:

- Завертай коней назад!

І вона приїхала додому і знайшла кінець.

Записано Осипом Роздольським в с. Барлин від Антошка Мороза, в 1893 році. Стиль запису збережено.