Відмінності між версіями «Українські щедрівки»

Матеріал з Казки українською мовою
Рядок 2: Рядок 2:
  
 
== Опис ==
 
== Опис ==
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками.
+
Щедрівка, українська обрядова пісня. Співається на Новий рік, після Різдва, із щедрими побажаннями врожаю, здоров’я і достатку на майбутній рік. Щедрівки співали окремо господареві, господині, хлопцеві, дівчині, усій родині.
Колядувати починають не у всіх місцевостях України одночасно.
+
Через тиждень після Коляди 31 грудня, або 13 січня (за новим стилем), відзначали Щедрий вечір (День преподобної Меланії). Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому Році. Щедрували теж групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то можна побачити ластівок, жито, посіви. Це свідчить, що Новий Рік зустрічається з весною.
На Покутті (схід Івано-Франківщини) діти йдуть колядувати вже на Святий вечір. На колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та Гуцульщині - на перший день Різдва Христового, після богослужіння у церкві. На Західному Поділлі - на другий день свят зранку.
+
Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку. Деякі щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. Колядки і Щедрівки є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа.
Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. В Галичині інколи колядують газди.
 
Але першими завжди йдуть колядувати діти.
 
  
  

Версія за 12:48, 3 січня 2013

Фото:Колискові

Опис

Щедрівка, українська обрядова пісня. Співається на Новий рік, після Різдва, із щедрими побажаннями врожаю, здоров’я і достатку на майбутній рік. Щедрівки співали окремо господареві, господині, хлопцеві, дівчині, усій родині. Через тиждень після Коляди 31 грудня, або 13 січня (за новим стилем), відзначали Щедрий вечір (День преподобної Меланії). Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому Році. Щедрували теж групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то можна побачити ластівок, жито, посіви. Це свідчить, що Новий Рік зустрічається з весною. Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку. Деякі щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. Колядки і Щедрівки є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа.



Зміст



Суб'єктивно

За змістом ,характером і призначенням щедрівки є панегірично-величальні новорічні поздоровлення. Вони є наче б додатком до Колядок і являють собою невіддільну частину різдвяних співів. Традиційні різдвяно-новорічні обряди ,колядки та щедрівки- це справжня скарбниця нашого народу, яку потрібно глибоко пізнавати.