Відмінності між версіями «Як жаби подорожували (японська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 1: Рядок 1:
Жила собі колись в Едо жаба, яка вже давно хотіла побувати в Кіото.
+
Жила собі колись в Едо [[жаба]], яка вже давно хотіла побувати в Кіото.
  
А в той самий час у Кіото жила інша жаба, яка мріяла відвідати Едо.
+
А в той самий час у Кіото жила інша [[жаба]], яка мріяла відвідати Едо.
  
 
От одного дня жаба з Едо набралася відваги та й вирушила в дорогу до Кіото.
 
От одного дня жаба з Едо набралася відваги та й вирушила в дорогу до Кіото.
Рядок 9: Рядок 9:
 
Стриб, стриб — і зустрілися обидщ жаби на високій горі між Едо і Кіото.
 
Стриб, стриб — і зустрілися обидщ жаби на високій горі між Едо і Кіото.
  
—    Добридень! Куди мандруєш? — спитала жаба з Едо.
+
—    Добридень! Куди мандруєш? — спитала [[жаба]] з Едо.
  
—    Добридень! А ти куди? — запитала жаба з Кіото.
+
—    Добридень! А ти куди? — запитала [[жаба]] з Кіото.
  
 
—    Хочу подивитися на Кіото.
 
—    Хочу подивитися на Кіото.
Рядок 25: Рядок 25:
 
Слово  за  словом — і  жаби  почали  хвалитися  своїми  містами.
 
Слово  за  словом — і  жаби  почали  хвалитися  своїми  містами.
  
—    Кіото — найбільше місто в Японії. В ньому стільки великих будівель, вулиць і людей! — казала жаба з Кіото.
+
—    Кіото — найбільше місто в Японії. В ньому стільки великих будівель, вулиць і людей! — казала [[жаба]] з Кіото.
  
 
—    А Едо — щось дивовижне! Великі замки, крамниці, а на вулицях — юрби людей! — не поступалася жаба з Едо.
 
—    А Едо — щось дивовижне! Великі замки, крамниці, а на вулицях — юрби людей! — не поступалася жаба з Едо.
Рядок 33: Рядок 33:
 
Стриб, стриб — і жаби піднялися на самісінький вершечок гори. Звідти в цей погідний день-було видно все аж до крайнеба. Щоб не впасти, жаби вхопили одна одну за передні лапки і зіп'ялися на задні.
 
Стриб, стриб — і жаби піднялися на самісінький вершечок гори. Звідти в цей погідний день-було видно все аж до крайнеба. Щоб не впасти, жаби вхопили одна одну за передні лапки і зіп'ялися на задні.
  
—    Ой, що ж це таке? Кіото геть-чисто схоже на Едо! — вигукнула жаба з Едо.
+
—    Ой, що ж це таке? Кіото геть-чисто схоже на Едо! — вигукнула [[жаба]] з Едо.
  
 
—    Ой, що ж це таке? Едо нічим не відрізняється від Кіото! — здивувалася жаба з Кіото.
 
—    Ой, що ж це таке? Едо нічим не відрізняється від Кіото! — здивувалася жаба з Кіото.
Рядок 39: Рядок 39:
 
Забувши, що їхні очі звернуті назад, жаби ще раз глитнули вниз. Дивляться,  дивляться — і  не  бачать  нічого  іншого,  тільки  своє  місто.
 
Забувши, що їхні очі звернуті назад, жаби ще раз глитнули вниз. Дивляться,  дивляться — і  не  бачать  нічого  іншого,  тільки  своє  місто.
  
—    Тепер я вже не піду до Кіото,— розчаровано мовила жаба з Едо.
+
—    Тепер я вже не піду до Кіото,— розчаровано мовила [[жаба]] з Едо.
  
 
—    А я не піду до Едо,— озвалася жаба з Кіото.
 
—    А я не піду до Едо,— озвалася жаба з Кіото.
Рядок 53: Рядок 53:
 
Стриб, стриб — жаби спустилися з гори і подалися кожна до свого рідного міста.
 
Стриб, стриб — жаби спустилися з гори і подалися кожна до свого рідного міста.
  
—    Кіото  геть-чисто  схоже  на  Едо,— розповідала  всім  жаба   з  Едо.
+
—    Кіото  геть-чисто  схоже  на  Едо,— розповідала  всім  [[жаба]] з  Едо.
  
—    Едо нічим не відрізняється від Кіото,— переконувала всіх жаба
з Кіото.
+
—    Едо нічим не відрізняється від Кіото,— переконувала всіх жаба
 Кіото.
  
 
От і казці кінець.
 
От і казці кінець.

Поточна версія на 23:28, 3 січня 2014

Жила собі колись в Едо жаба, яка вже давно хотіла побувати в Кіото.

А в той самий час у Кіото жила інша жаба, яка мріяла відвідати Едо.

От одного дня жаба з Едо набралася відваги та й вирушила в дорогу до Кіото.

А невдовзі і жаба з Кіото вирушила в подорож до Едо.

Стриб, стриб — і зустрілися обидщ жаби на високій горі між Едо і Кіото.

— Добридень! Куди мандруєш? — спитала жаба з Едо.

— Добридень! А ти куди? — запитала жаба з Кіото.

— Хочу подивитися на Кіото.

— А я — на Едо.

Жаби глянули одна одній в очі й засміялися.

— Кажуть, Кіото — багатолюдне місто. Це правда?

— А я чула, що Едо — багатолюдне.

Слово за словом — і жаби почали хвалитися своїми містами.

— Кіото — найбільше місто в Японії. В ньому стільки великих будівель, вулиць і людей! — казала жаба з Кіото.

— А Едо — щось дивовижне! Великі замки, крамниці, а на вулицях — юрби людей! — не поступалася жаба з Едо.

Суперечка стала такою гострою, що нарешті вони вирішили поглянути з гори ні міста й переконатись котре з них більше.

Стриб, стриб — і жаби піднялися на самісінький вершечок гори. Звідти в цей погідний день-було видно все аж до крайнеба. Щоб не впасти, жаби вхопили одна одну за передні лапки і зіп'ялися на задні.

— Ой, що ж це таке? Кіото геть-чисто схоже на Едо! — вигукнула жаба з Едо.

— Ой, що ж це таке? Едо нічим не відрізняється від Кіото! — здивувалася жаба з Кіото.

Забувши, що їхні очі звернуті назад, жаби ще раз глитнули вниз. Дивляться, дивляться — і не бачать нічого іншого, тільки своє місто.

— Тепер я вже не піду до Кіото,— розчаровано мовила жаба з Едо.

— А я не піду до Едо,— озвалася жаба з Кіото.

На прощання жаби вклонилися і сказали одна одній:

— Пробач, що клопоту тобі завдала!. Якби не ти, то я била б ноги до Кіото.

— Це я повинна просити вибачення. Якби не ти, то я била б ноги до Едо.

— До побачення!
— До побачення!

Стриб, стриб — жаби спустилися з гори і подалися кожна до свого рідного міста.

— Кіото геть-чисто схоже на Едо,— розповідала всім жаба з Едо.

— Едо нічим не відрізняється від Кіото,— переконувала всіх жаба
 Кіото.

От і казці кінець.