Відмінності між версіями «Брат без людськості (українська народна казка)»
Snak (обговорення | внесок) м (1 версія) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Казки про чоловіка]] | ||
+ | |||
+ | |||
БРАТ БЕЗ ЛЮДСЬКОСТІ | БРАТ БЕЗ ЛЮДСЬКОСТІ | ||
Рядок 9: | Рядок 15: | ||
- Бачите, казав я вам єго не кликати, бо він немає ні людськості, ні нічого. | - Бачите, казав я вам єго не кликати, бо він немає ні людськості, ні нічого. | ||
Записано Осипом Роздольським у с.Боратин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році. | Записано Осипом Роздольським у с.Боратин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році. | ||
− | Стиль запису збережено. | + | Стиль запису збережено. |
− | |||
− |
Версія за 10:23, 25 вересня 2009
БРАТ БЕЗ ЛЮДСЬКОСТІ
Було два брати, один бідний, другий багатий. У того багатого були хрестини. Так єго куми кажуть: - Кликніть того свого брата. А він каже: - А чого єго кликати, чи він знає людськість, чи що? Та єго покликали, він сів на лавці, хто приходив, той казав: - Посуньтеся, посуньтеся. Та єго так зсунули у кут. Там стояла діжка з борщем, єго притиснули до тієї діжки, а він ту діжку з борщем взяв й вилив. Потім сів собі у колиску, в якій була дитина, яка тільки народилася, та й взяв ту дитину й задушив. Потім встав та й пішов надвір. А вони до дитини: дитина нежива! Та й каже той господар: - Бачите, казав я вам єго не кликати, бо він немає ні людськості, ні нічого. Записано Осипом Роздольським у с.Боратин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році. Стиль запису збережено.