Відмінності між версіями «Як гостилися русин з поляком (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
ЯК ГОСТИЛИСЯ РУСИН 3 ПОЛЯКОМ
+
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про Івана]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
 +
 
 +
Запросив Поляк Русина на Різдвяні свята. Що поставе жінка їсти, то Русин чекає, аби єго запросили. А тут не просили ані разу. І Русин не їсть нічого. А Поляк жінці каже:
  
Запросив Поляк Русина на Різдвяні свята. Що поставе жінка їсти, то Русин чекає, аби єго запросили. А тут не просили ані разу. І Русин не їсть нічого. А
 
Поляк жінці каже:
 
 
- Забирай, навіщо має задарма вистигати!
 
- Забирай, навіщо має задарма вистигати!
 +
 
Але чекали руських свят, запросив Русин Поляка і ставе жінка їсти. Що ставе, то їсть. Але Русин каже:
 
Але чекали руських свят, запросив Русин Поляка і ставе жінка їсти. Що ставе, то їсть. Але Русин каже:
- їжте!
+
 
 +
- Їжте!
 +
 
 
А Поляк каже:
 
А Поляк каже:
 +
 
- З'їм і ще буду.
 
- З'їм і ще буду.
 +
 
Але по закінченні тієї гостини каже Русин:
 
Але по закінченні тієї гостини каже Русин:
 +
 
- Навіщо мені такі гості! Він, що жінка поставила, то казав: "Забирай!", а моя поставила, то їв і азав, ще буде їв.
 
- Навіщо мені такі гості! Він, що жінка поставила, то казав: "Забирай!", а моя поставила, то їв і азав, ще буде їв.
 +
 
І на тому скінчилася та гостина, що Русин Поляка не просив більше. Бо Русин хотів, аби єго просили, а хто на просьбу чекає, той голодним спати лягає.
 
І на тому скінчилася та гостина, що Русин Поляка не просив більше. Бо Русин хотів, аби єго просили, а хто на просьбу чекає, той голодним спати лягає.
Записано Осипом Роздольським у с.Клекотів (сучасної Львівської обл.), від [[Іван]]а Рицара, в 1894 році.
 
Стиль запису збережено.
 
  
[[Категорія:Українські народні казки]]
+
 
 +
''Записано Осипом Роздольським у с.Клекотів (сучасної Львівської обл.), від Івана Рицара, в 1894 році. Стиль запису збережено.''

Поточна версія на 18:48, 24 вересня 2009


Запросив Поляк Русина на Різдвяні свята. Що поставе жінка їсти, то Русин чекає, аби єго запросили. А тут не просили ані разу. І Русин не їсть нічого. А Поляк жінці каже:

- Забирай, навіщо має задарма вистигати!

Але чекали руських свят, запросив Русин Поляка і ставе жінка їсти. Що ставе, то їсть. Але Русин каже:

- Їжте!

А Поляк каже:

- З'їм і ще буду.

Але по закінченні тієї гостини каже Русин:

- Навіщо мені такі гості! Він, що жінка поставила, то казав: "Забирай!", а моя поставила, то їв і азав, ще буде їв.

І на тому скінчилася та гостина, що Русин Поляка не просив більше. Бо Русин хотів, аби єго просили, а хто на просьбу чекає, той голодним спати лягає.


Записано Осипом Роздольським у с.Клекотів (сучасної Львівської обл.), від Івана Рицара, в 1894 році. Стиль запису збережено.