Відмінності між версіями «Як жид косарів гостив... (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
ЯК ЖИД КОСАРІВ ГОСТИВ...
+
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про Івана]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про панів]]
 +
 
 +
Жид найняв косарів, менше чи більше, чи п ять там, чи шість, і каже ,до того, що найліпший, найвірніший був:
 +
 
 +
- Що вам варити вранці?
 +
 
 +
А той найстарший каже:
  
Жид найняв косарів, менше чи більше, чи п ять там, чи шість, і каже ,до того, що найліпший, найвірніший був: <br/>
 
- Що вам варити вранці? <br/>
 
А той найстарший каже: <br/>
 
 
- Вари кукурудзу вранці і потім при остатку пироги звари, а на полудень дай огірків і горілки, а прийдемо з косовиська, горілка має бути на порозі та й закуска добра, а посідаємо вечеряти, на самий перед сироватка із маслянкою змішана, потому каша молочна, і то буде вечеря закінчена. Але підвечірок цілком особливий, - на підвечірок горілку і квашені огірки і то з горщика, на четверо різані.
 
- Вари кукурудзу вранці і потім при остатку пироги звари, а на полудень дай огірків і горілки, а прийдемо з косовиська, горілка має бути на порозі та й закуска добра, а посідаємо вечеряти, на самий перед сироватка із маслянкою змішана, потому каша молочна, і то буде вечеря закінчена. Але підвечірок цілком особливий, - на підвечірок горілку і квашені огірки і то з горщика, на четверо різані.
 +
 
Але як прийшли косарі щойно до хати жидівської, і жид разом із ними наготовив усього. Спершу поставив горілку, потім приніс хліб. Горілку випили, приніс хліб, потім пішов по огірки, хліб з'їли - приніс огірки, а косарі кричать: <br/>
 
Але як прийшли косарі щойно до хати жидівської, і жид разом із ними наготовив усього. Спершу поставив горілку, потім приніс хліб. Горілку випили, приніс хліб, потім пішов по огірки, хліб з'їли - приніс огірки, а косарі кричать: <br/>
- Давай хліба! Немає з чим огірки їсти. <br/>
+
 
На нещастя, дитина кричить жидівська, а жид на те крикнув: <br/>
+
- Давай хліба! Немає з чим огірки їсти.  
- Штиль! Бо як кину меже косарів, то й тебе з'їдять! <br/>
+
 
І на тім скінчився жидівський харч для косарів. Бо жиди колись говорили: <br/>
+
На нещастя, дитина кричить жидівська, а жид на те крикнув:  
- Що то хлоп коштує - він дасть один золотий і їсть, і що ему коштує! <br/>
+
 
 +
- Штиль! Бо як кину меже косарів, то й тебе з'їдять!  
 +
 
 +
І на тім скінчився жидівський харч для косарів. Бо жиди колись говорили:  
 +
 
 +
- Що то хлоп коштує - він дасть один золотий і їсть, і що ему коштує!  
 +
 
 
І на тім, як жид спробував, то на тім скінчився харч для косарів. За те жиди тепер не дають їсти косарям - заплати й відчепиться.
 
І на тім, як жид спробував, то на тім скінчився харч для косарів. За те жиди тепер не дають їсти косарям - заплати й відчепиться.
Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році.
 
Стиль запису збережено.
 
  
[[Категорія:Українські народні казки]]
+
 
 +
''Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році.Стиль запису збережено.''

Поточна версія на 19:04, 24 вересня 2009


Жид найняв косарів, менше чи більше, чи п ять там, чи шість, і каже ,до того, що найліпший, найвірніший був:

- Що вам варити вранці?

А той найстарший каже:

- Вари кукурудзу вранці і потім при остатку пироги звари, а на полудень дай огірків і горілки, а прийдемо з косовиська, горілка має бути на порозі та й закуска добра, а посідаємо вечеряти, на самий перед сироватка із маслянкою змішана, потому каша молочна, і то буде вечеря закінчена. Але підвечірок цілком особливий, - на підвечірок горілку і квашені огірки і то з горщика, на четверо різані.

Але як прийшли косарі щойно до хати жидівської, і жид разом із ними наготовив усього. Спершу поставив горілку, потім приніс хліб. Горілку випили, приніс хліб, потім пішов по огірки, хліб з'їли - приніс огірки, а косарі кричать:

- Давай хліба! Немає з чим огірки їсти.

На нещастя, дитина кричить жидівська, а жид на те крикнув:

- Штиль! Бо як кину меже косарів, то й тебе з'їдять!

І на тім скінчився жидівський харч для косарів. Бо жиди колись говорили:

- Що то хлоп коштує - він дасть один золотий і їсть, і що ему коштує!

І на тім, як жид спробував, то на тім скінчився харч для косарів. За те жиди тепер не дають їсти косарям - заплати й відчепиться.


Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році.Стиль запису збережено.