Відмінності між версіями «Півник і двоє мишенят (українська народна казка)»
Snak (обговорення | внесок) м (1 версія) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Казки про тварин]] | ||
+ | |||
+ | |||
ПIВНИК I ДВОЄ МИШЕНЯТ | ПIВНИК I ДВОЄ МИШЕНЯТ | ||
Рядок 49: | Рядок 56: | ||
- А що ви робили? | - А що ви робили? | ||
Що мали казати мишенята? Нiчого. | Що мали казати мишенята? Нiчого. | ||
− | Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме? | + | Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме? |
− | |||
− |
Версія за 09:39, 28 вересня 2009
ПIВНИК I ДВОЄ МИШЕНЯТ
Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться.
Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос.
- Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов!
Поприбiгали мишенята та й кажуть:
- Коли б це його обмолотити :
- А хто молотиме? - питається пiвник.
- Не я! - одказує одне мишеня.
- Не я! - каже й друге мишеня.
- Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи.
А мишенята й далi граються.
От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає:
- Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив!
Поприбiгали мишенята.
- Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити.
- А хто понесе? - питає пiвник.
- Не я! - гукає Круть.
- Не я! - гукає Верть.
- Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов.
А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються.
Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят:
- Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс.
Поприбiгали мишенята, порадiли:
- Ой, пiвнику!
Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти.
- Хто ж мiситиме? - питає пiвник.
А мишенята й знов своє:
- Не я! - пищить Круть.
- Не я! - пищить Верть.
Подумав, подумав пiвник та й каже:
- Доведеться менi, мабуть.
От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки.
Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють.
Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi.
А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба.
- Ох, i голодний я! - каже Круть.
- А я який голодний! - каже Верть.
Та й посiдали до столу.
А пiвник i каже:
- Стривайте-но, стривайте!
Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок.
- Ти, - кажуть мишенята.
- А хто його обмолотив?
- Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем.
- А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк?
- Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята.
- А що ви робили?
Що мали казати мишенята? Нiчого.
Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?