Відмінності між версіями «Українські колядки»
Lili (обговорення | внесок) |
Lili (обговорення | внесок) |
||
Рядок 69: | Рядок 69: | ||
== Суб'єктивно == | == Суб'єктивно == | ||
− | + | Власне народження божича Коляди символізувало початок руху Землі до світла, що було приводом для великого святкування. А яке слов’янське святкування без співів? Правильно, ніяке, тим більше коли ми українці, один із самих співочих народів. Святкування на честь Коляди розтягувалось аж на цілий тиждень, давні слов’яни палили вогні, гуляли, веселились та активно співали різних пісень, прославляючи зимове сонечку Коляду, яке з кожним новим днем має бороти темряву, а на весні зігріє землю своїми ласкавими промінчиками, розтопить сніг та принесе радість і тепло. Ці пісні стали називатись на його честь – колядками. | |
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Колядки]] |
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Колядки Україна]] |
Версія за 09:16, 27 грудня 2012
Опис
Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами або колядками. Колядувати починають не у всіх місцевостях України одночасно. На Покутті (схід Івано-Франківщини) діти йдуть колядувати вже на Святий вечір. На колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та Гуцульщині - на перший день Різдва Христового, після богослужіння у церкві. На Західному Поділлі - на другий день свят зранку. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата. В Галичині інколи колядують газди. Але першими завжди йдуть колядувати діти.
Зміст
- Добрий вечір тобі
- Нова радість стала
- По всьому світі стала новина
- Бог предвічний
- Небо і земля
- Спи, Ісусе, спи
- Бог ся рождає
- Вітай, Ісусе
- На небі зірка
- Возвеселімся
- Во Вифлеємі нині новина
- Тиха ніч
- Прилетіли ангелятка
- Старий рік минає
- Сумний святий вечір
- Народився Бог на санях
- Пісня Вифлеємського Вогню Миру
- Колядин-дин
- Коляд, коляд, колядниця
- Коляда, коляда
- Що в дядька, дядька
- Коляда, коляда
- Бігла Маруся по льоду
- Ой на річці на Йордані
- Ой дай, Боже, святок діждати
- Колядую – дую
- Колядка
- Колядка
- Ой чи є, чи нема
- ДИТЯЧА КОЛЯДКА "На синім небі"
- Колядка УКРАЇНСЬКИХ ДІВЧАТОК
- Колядка
- Коляд, коляд, колядниця
- Тешуть теслі з срібла сани
- Я маленький пастушок
- РІЗДВЯНА КОЛЯДА
- Коляд, коляд ,коляда
- Добрий вечір тобі, пане господарю
- Коляд, коляд, коляда
- [[]]
- [[]]
- [[]]
- [[]]
- [[]]
- [[]]
- [[]]
- [[]]
- [[]]
- [[]]
- П
Суб'єктивно
Власне народження божича Коляди символізувало початок руху Землі до світла, що було приводом для великого святкування. А яке слов’янське святкування без співів? Правильно, ніяке, тим більше коли ми українці, один із самих співочих народів. Святкування на честь Коляди розтягувалось аж на цілий тиждень, давні слов’яни палили вогні, гуляли, веселились та активно співали різних пісень, прославляючи зимове сонечку Коляду, яке з кожним новим днем має бороти темряву, а на весні зігріє землю своїми ласкавими промінчиками, розтопить сніг та принесе радість і тепло. Ці пісні стали називатись на його честь – колядками.