Киця-дивачка (вірш)

Ходить киця без чобіт.

А надворі білий світ

Від морозу і від снігу.

Не стій, киця! Йди побігай!

Біжить киця по паркану,

Там собаки не дістануть.

Лізе швидко на драбину.

Вигинає киця спину.

Йде по даху, як циркачка.

Ну, яка ж вона дивачка!

Зазирнула у димар:

Чому диму там нема?

І зворотнім шляхом

Киця злазить з даху.

Має киця гарну шубку.

Та у хаті йде під грубку.

Хитро очі затуляє.

Пісні свої нам співає.