Відмінності між версіями «Сон ґедзя (японська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) м (перейменував «Сон ґедзя» на «Сон ґедзя (японська народна казка)») |
Bogdan (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити. | ||
+ | — Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів. | ||
+ | «Ого, як швидко заснув!» — подумав молодший і глянув на обличчя товариша. А з носа в того вилетів ґедзь. «Ну й дива!» Чоловік не відводив погляду від сонного товариша, аж поки ґедзь знову залетів йому в ніс. | ||
+ | |||
+ | Незабаром старший чоловік прокинувся. | ||
+ | |||
+ | — Знаєш, мені приснився такий цікавий сон! Начебто на отому перевалі, де цвіте камелія, в землі лежать горщики із золотом,— сказав він і знову заснув. | ||
+ | |||
+ | Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом. | ||
+ | |||
+ | Чоловік невимовно зрадів. | ||
+ | |||
+ | — Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша. | ||
+ | |||
+ | Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив. | ||
+ | |||
+ | — Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія. | ||
+ | |||
+ | На денцях горщиків він прочитав: «Один з десяти». Виходить, що молодший товариш виявив тільки три горщики, а сім іще лежать у землі. «Мабуть, не вміє читати»,— подумав старший чоловік і промовчав. | ||
+ | |||
+ | Ввечері він повернувся на перевал, ще раз перекопав землю біля камелії і таки знайшов сім горщиків із золотом. | ||
+ | |||
+ | Кажуть, відтоді зажив у щасті й достатку. | ||
Версія за 15:10, 24 вересня 2013
Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.
— Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів.
«Ого, як швидко заснув!» — подумав молодший і глянув на обличчя товариша. А з носа в того вилетів ґедзь. «Ну й дива!» Чоловік не відводив погляду від сонного товариша, аж поки ґедзь знову залетів йому в ніс.
Незабаром старший чоловік прокинувся.
— Знаєш, мені приснився такий цікавий сон! Начебто на отому перевалі, де цвіте камелія, в землі лежать горщики із золотом,— сказав він і знову заснув.
Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом.
Чоловік невимовно зрадів.
— Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша.
Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив.
— Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія.
На денцях горщиків він прочитав: «Один з десяти». Виходить, що молодший товариш виявив тільки три горщики, а сім іще лежать у землі. «Мабуть, не вміє читати»,— подумав старший чоловік і промовчав.
Ввечері він повернувся на перевал, ще раз перекопав землю біля камелії і таки знайшов сім горщиків із золотом.
Кажуть, відтоді зажив у щасті й достатку.