Як чоловік позбувся бородавки (японська народна казка)

Давно колись був собі чоловік з великою бородавкою на правій щоці. Одного дня, коли той чоловік збирав у лісі хмиз, знялася страшна буря.

— Цур тобі, пек тобі! — закричав чоловік і заховався у печеру.

«От лий?! Хоч би недовго лютувала»,— роздумував він, але буря його не слухалася, а щораз дужчала.

Тим часом день скінчився і надворі стемніло. Чоловіка охопив такий страх, що й сон його не брав.

Нарешті опівночі буря вщухла. З-за хмар показався місяць.

— Ото була буря! — проказав чоловік, уже збираючись виходити з печери, та раптом почув знадвору галас. Висунув голову, дивиться — веселяться, ставши в коло, чудовиська оні. сині й червові, з бичачими рогами і без них.

«От тобі й маєш! Оце пригода!» —подумав чоловік і затрусився, мов у лихоманці.

А тим часом чудовиська заходилися танцювати під звуки барабана й флейти.

— А-ха-ха! О-хо-хо! А-ха-ха! О-хо-хо!

Чоловік так захопився незвичайним видовищем, що й забув про недавній страх. Навітів більше — ноги його самі просилися до танцю. Раптом вожак чудовиськ, що сидів посередині кола, закричав:

— Хто іще краще станцює?

Почувши ці слова, чоловік не міг стриматися:

— Ой та-та! Ой то-то! Ой та-та! Ой то-то!

Приспівуючи, чоловік вистрибував у танці, як несамовитий. Приголомшені чудовиська дивилися на нього, роззявивши роти, а тоді й самі пішли в танок, приказуючи: «Ой та-та! Ой то-то! Ой та-та! Ой то-то!»

— От молодчага! От молодчага! — хвалив чоловіка вожак, звівшись на ноги.

Флейта і барабан грали щораз гучніше, а чудовиська весело стрибали навколо чоловіка.

Тим часом небо на сході засіріло і заспівали півні. Чудовиська відразу принишкли і перестали танцювати. Навколо стихло, і чоловікові знову стало лячно.

— Ох і мастак ти танцювати! — сказав вожак, підійшовши впритул до чоловіка.— Такого видовища я ніколи ще не бачив. Слухай, приходь ще раз до нас у гості!

— Обов'язково прийду! — відповів чоловік, хоча сумнівався, чи дотримає обіцянку.

— З твого обличчя видно, що прийдеш! — раділи чудовиська, обступивши чоловіка.— Та все одно залиш нам щось коштовне під заставу. Ну хоч би бородавку.

«От і добре!» — подумав чоловік, але вирішив передчасно не радіти, бо, гляди, й життя ненароком позбудешся.

— Трохи потерпи, ми тільки бородавку вирвемо! — сказали чудовиська.

— О-ой! — скрикнув чоловік, і бородавка щезла у нього з обличчя.

— Ку-ку-рі-к|І—вдруге заспівали півні, і чудовиська зникли, наче їх хто злизав.

Незабаром на сході з'явилося сонце, і чоловік повернувся додому.

Треба сказати, що сусід того чоловіка теж мав бородавку, але на лівій щоці. Вранці, коли чоловік повернувся з лісу, сусід, побачивши його, здивувався:

— Чоловіче, куди ділася твоя бородавка?

— Ось послухай, що зі мною сталося,— сказав чоловік та докладно розповів про свою нічну пригоду.

— От цікаво! От цікаво! — повторював сусід, а ввечері подався до лісу. Заліз у печеру і став дожидати чудовиськ.

Вони не забарилися і, добряче впившись, почали танцювати.
«Які страшні! Це, мабуть, вони»,— вирішив сусід, відчуваючи, як увесь тремтить.

— Невже веселий дядько не прийде? — спитало одне чудовисько.

— Мабуть, що ні,— відповіло друге.

— Напевно прийде. Бо залишив у нас коштовну річ — бородавку,— заперечило третє.

Стрибаючи, чудовиська роззиралися навсебіч — шукали свого знайо мого.

«Ой, як страшно! Але ж треба будь-що позбутися бородавки»,— подумав сусід і, заплющивши очі, вибрався з печери.

— От добре, що ти прийшов! Танцюй, швидше танцюй!
Чудовиська радісно заплескали лапами. Флейта і барабан зазвучали ще гучніше, ніж минулого разу.

Чудовиська стрибали навколо сусіда так близько, що йому здавалося: ось-ось вони вгородять у нього зуби.

Сусідові ставало щораз страшніше, тож ноги і руки його не слухалися.

— Як ти погано танцюєш! Не так, як учора. Хлопці, проженімо його! — раптом закричав вожак.— Слухай, чоловіче, бери свою бородавку і геть звідси!

Сусід ойкнув і мацнув рукою праву щоку — тепер і там сиділа бородавка.

Аж тут заспівали півні. Чудовиська принишкли і вмить щезли.

— Почекайте! Почекайте! — гукав сусід.
Та чудовиськ як і не було.

Ось так і залишився сусід з двома бородавками — на лівій і на правій щоці.