Відмінності між версіями «Сон ґедзя (японська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два | + | Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два [[чоловік]]и пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити. |
— Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів. | — Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів. | ||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом. | Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом. | ||
− | Чоловік невимовно зрадів. | + | [[Чоловік]] невимовно зрадів. |
— Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша. | — Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша. | ||
− | Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив. | + | Старший [[чоловік]] стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив. |
— Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія. | — Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія. | ||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
− | + | {{Казка про кохання і дружбу}} | |
{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} | {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} | ||
{{Шаблон:Японські казки українською мовою}} | {{Шаблон:Японські казки українською мовою}} |
Поточна версія на 19:22, 22 грудня 2013
Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.
— Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів.
«Ого, як швидко заснув!» — подумав молодший і глянув на обличчя товариша. А з носа в того вилетів ґедзь. «Ну й дива!» Чоловік не відводив погляду від сонного товариша, аж поки ґедзь знову залетів йому в ніс.
Незабаром старший чоловік прокинувся.
— Знаєш, мені приснився такий цікавий сон! Начебто на отому перевалі, де цвіте камелія, в землі лежать горщики із золотом,— сказав він і знову заснув.
Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом.
Чоловік невимовно зрадів.
— Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша.
Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив.
— Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія.
На денцях горщиків він прочитав: «Один з десяти». Виходить, що молодший товариш виявив тільки три горщики, а сім іще лежать у землі. «Мабуть, не вміє читати»,— подумав старший чоловік і промовчав.
Ввечері він повернувся на перевал, ще раз перекопав землю біля камелії і таки знайшов сім горщиків із золотом.
Кажуть, відтоді зажив у щасті й достатку.
Казка про кохання і дружбу |
---|