Відмінності між версіями «Сон ґедзя (японська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 1: Рядок 1:
Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.
+
Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два [[чоловік]]и пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.
  
 
—    Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів.
 
—    Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів.
Рядок 11: Рядок 11:
 
Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом.
 
Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом.
  
Чоловік невимовно зрадів.
+
[[Чоловік]] невимовно зрадів.
  
 
—    Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша.
 
—    Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша.
  
Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив.
+
Старший [[чоловік]] стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив.
  
 
—    Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія.
 
—    Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія.
Рядок 27: Рядок 27:
  
  
 
+
{{Казка про кохання і дружбу}}
 
{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}
 
{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}}
  
 
{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Японські казки українською мовою}}

Поточна версія на 19:22, 22 грудня 2013

Це було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.

— Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів.

«Ого, як швидко заснув!» — подумав молодший і глянув на обличчя товариша. А з носа в того вилетів ґедзь. «Ну й дива!» Чоловік не відводив погляду від сонного товариша, аж поки ґедзь знову залетів йому в ніс.

Незабаром старший чоловік прокинувся.

— Знаєш, мені приснився такий цікавий сон! Начебто на отому перевалі, де цвіте камелія, в землі лежать горщики із золотом,— сказав він і знову заснув.

Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом.

Чоловік невимовно зрадів.

— Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша.

Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив.

— Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія.

На денцях горщиків він прочитав: «Один з десяти». Виходить, що молодший товариш виявив тільки три горщики, а сім іще лежать у землі. «Мабуть, не вміє читати»,— подумав старший чоловік і промовчав.

Ввечері він повернувся на перевал, ще раз перекопав землю біля камелії і таки знайшов сім горщиків із золотом.

Кажуть, відтоді зажив у щасті й достатку.