|
|
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | [[Категорія:українська народна казка]] | + | #redirect [[Як було у давнину (українська народна казка)]] |
− | | |
− | В давнину ніхто ніяких тварин не мав права забити.
| |
− | | |
− | В одного господаря працював превеликий віл. Коли той дожив до глибокої старості, то став непридатним до господарства. Господар вигнав його.
| |
− | | |
− | На цих основах всі господарі виганяли як коня, барана, [[гуси|гусака]], [[селезень|селезня]], [[півень|півня]].
| |
− | | |
− | От зібралися вони всі та й думають. «От десь би переночувати».
| |
− | | |
− | [[Кінь]] і каже;
| |
− | | |
− | — Колись я з своїм господарем їздив далеко, і десь отут є хлів, отам і переночуємо.
| |
− | | |
− | Коли вони найшли той хлів, то побачили, що він без дверей. Півень поліз на дах, гусак в кутку примостився, качур в другому присів, а [[кінь]], [[віл]] та [[баран]] залишились за сторожів біля входу.
| |
− | | |
− | Самі між собою журились, кому лягти проти дверей.
| |
− | | |
− | [[Кінь]] каже.
| |
− | | |
− | — Я стану.
| |
− | | |
− | [[Віл]].
| |
− | | |
− | — Я стану.
| |
− | | |
− | [[Баран]].
| |
− | | |
− | — Я збоку ляжу.
| |
− | | |
− | Іде [[вовк]], а погода така погана — сніг, дощ. Назустріч — [[лисиця]], а [[вовк]] до неї.
| |
− | | |
− | — Кумо, якого чорта втікаєш?
| |
− | | |
− | [[Лисиця]].
| |
− | | |
− | — Кум, та хотіла сховатись, а там такі рогалі, що невідомо, скільки живу, то такого чуда не бачила.
| |
− | | |
− | — Це велика здобич, ходім, кумо, скористаємось.
| |
− | | |
− | [[Лисиця]].
| |
− | | |
− | — Кумцю, я боюсь.
| |
− | | |
− | Згодом пішли. [[Вовк]] попереду, [[лисиця]] за ним.
| |
− | | |
− | Коли вовк попав межи сторожі, то віл [[вовк|вовка]] до стіни придавив, кінь сполохався, задніми ногами б'є по боках. Баран, розгнівавшись, б'є вовка в лоб, [[гуси|гусак]] з переляку починає сопіти.
| |
− | | |
− | — Пе-пе-пе.
| |
− | | |
− | [[Качур]] собі.
| |
− | | |
− | — Так-так, так-так.
| |
− | | |
− | [[Півень]] на горищі.
| |
− | | |
− | — Ку-ку-рі-ку!
| |
− | | |
− | Коли [[вовк]] вирвався з цієї кузні, то каже.
| |
− | | |
− | — Ковалі добрі на землі, а вгорі ще кращі, бо все кричав. «Подай сюди!»
| |