Відмінності між версіями «Палиця (Українська народна казка)»
Snak (обговорення | внесок) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Категорія:українська народна казка]] | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
| − | Прийшов один дід до корчми і мав собі гарну палицю. А в корчмі сиділо два чоловіки та й давай чіплятися, ні сіло, ні впало, до діда. | + | Прийшов один [[дід]] до корчми і мав собі гарну палицю. А в корчмі сиділо два чоловіки та й давай чіплятися, ні сіло, ні впало, до діда. |
— Дивись,— кажуть,— це нашого старшини палиця! А де це ти її взяв, діду? Украв, га? Признавайся! | — Дивись,— кажуть,— це нашого старшини палиця! А де це ти її взяв, діду? Украв, га? Признавайся! | ||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Дід мовчить, уже й злякався, хоч палиця та не крадена, а його власна. Коли саме на це ввіходить старшина до корчми. Тії причепи зараз до його: | Дід мовчить, уже й злякався, хоч палиця та не крадена, а його власна. Коли саме на це ввіходить старшина до корчми. Тії причепи зараз до його: | ||
| − | — А правда, то ваша палиця? Чи не вкрав її дід у вас? | + | — А правда, то ваша палиця? Чи не вкрав її [[дід]] у вас? |
Старшина глянув на палицю: та й гарна ж! І закортіло йому ту палицю відняти. | Старшина глянув на палицю: та й гарна ж! І закортіло йому ту палицю відняти. | ||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
— Ай справді це моя! Де це ти її узяв, діду? | — Ай справді це моя! Де це ти її узяв, діду? | ||
| − | А дід уже схаменувсь, питає: | + | А [[дід]] уже схаменувсь, питає: |
— Чуєте, пане старшино, то ваша палиця? Візьміть, як ваша! | — Чуєте, пане старшино, то ваша палиця? Візьміть, як ваша! | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
Старшина бере. | Старшина бере. | ||
| − | — Так,— каже дід,— добре! У нашім селі злодії обікрали церкву і тую палицю там покинули, забули; а люди дали її мені, щоб я ішов у світ: хто буде казати, що то його палиця, той церкву обікрав. | + | — Так,— каже [[дід]],— добре! У нашім селі злодії обікрали церкву і тую палицю там покинули, забули; а люди дали її мені, щоб я ішов у світ: хто буде казати, що то його палиця, той церкву обікрав. |
Старшина тоді туди-сюди... Та що робити? Не то палицю віддав, а ще й заплатив дідові, щоб нікому не казав. | Старшина тоді туди-сюди... Та що робити? Не то палицю віддав, а ще й заплатив дідові, щоб нікому не казав. | ||
Версія за 10:26, 24 вересня 2009
Прийшов один дід до корчми і мав собі гарну палицю. А в корчмі сиділо два чоловіки та й давай чіплятися, ні сіло, ні впало, до діда.
— Дивись,— кажуть,— це нашого старшини палиця! А де це ти її взяв, діду? Украв, га? Признавайся!
Дід мовчить, уже й злякався, хоч палиця та не крадена, а його власна. Коли саме на це ввіходить старшина до корчми. Тії причепи зараз до його:
— А правда, то ваша палиця? Чи не вкрав її дід у вас?
Старшина глянув на палицю: та й гарна ж! І закортіло йому ту палицю відняти.
— Ай справді це моя! Де це ти її узяв, діду?
А дід уже схаменувсь, питає:
— Чуєте, пане старшино, то ваша палиця? Візьміть, як ваша!
Старшина бере.
— Так,— каже дід,— добре! У нашім селі злодії обікрали церкву і тую палицю там покинули, забули; а люди дали її мені, щоб я ішов у світ: хто буде казати, що то його палиця, той церкву обікрав.
Старшина тоді туди-сюди... Та що робити? Не то палицю віддав, а ще й заплатив дідові, щоб нікому не казав.
