Брат без людськості (українська народна казка)

БРАТ БЕЗ ЛЮДСЬКОСТІ

Було два брати, один бідний, другий багатий. У того багатого були хрестини. Так єго куми кажуть: - Кликніть того свого брата. А він каже: - А чого єго кликати, чи він знає людськість, чи що? Та єго покликали, він сів на лавці, хто приходив, той казав: - Посуньтеся, посуньтеся. Та єго так зсунули у кут. Там стояла діжка з борщем, єго притиснули до тієї діжки, а він ту діжку з борщем взяв й вилив. Потім сів собі у колиску, в якій була дитина, яка тільки народилася, та й взяв ту дитину й задушив. Потім встав та й пішов надвір. А вони до дитини: дитина нежива! Та й каже той господар: - Бачите, казав я вам єго не кликати, бо він немає ні людськості, ні нічого. Записано Осипом Роздольським у с.Боратин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році. Стиль запису збережено.