Казки бабусі Валі (авторська казка В.Яцкул-Пантазьєва)

У маленькому мішечку,

Що в бабусі на печі,

Проживають казки світу

Чарівні і не прості.

Щойно сонечко сідає,

Щоб спочити за весь день,

Вечір в хату зазирає

Й до бабусі промовляє:

- Ну, старенька, час спочить

І мішечок свій відкрить,

Бо маленька дітвора

Казку вечора чека.

Тут бабуся усміхнеться,

Витре піт з свого чола

Та й присяде на ослінчик,

Що стоїть біля вікна.

Тричі хлопне у долоні -

І мішечок тут як тут,

Скаче з печі на долівку

Й до бабусі на фартух.

Вечір зіроньками сяє,

Місяць хату освіщає,

А бабусині казки відлітають –

Хто? Куди?

Їх бабуся не спиня -

В неї казка є нова.

Ось послухайте малеча,

Бо це казка степова.

Анонім