Ой Іване, Іваночку, ходиш по лісочку

Та видиви яворика та на колисочку.

Ой куди йдеш, мій миленький, чи не в ліс темненький?

Зрубай мені на колиску явір зелененький.

Розвивайся, не згинайся, зелененький дубе,

Бо із тебе дитиноньці колисочка буде.

Глядай, любку, на колиску дуба зеленого,

Та будемо колисати хлопчика малого.

Ой повішу колисочку на дуба, на дуба

Та буду в ній колисати малого голуба.

Ой повішу колисочку та й на ябліночку,

Буде вітер колисати малу дитиночку.

Ой повішу колисочку на зелену вербу,

Буде вітер колисати, доки ся не верну.

Я повішу колисочку близько коло плота,

Колишися, дитиночко, бо в мене робота.

Ой колиско яворова, колишися сама,

А я піду на роботу із самого рана.

Я дитинку приколишу, я дитину лишу,

Сама піду жито жати поза Білу Тишу.

Колишися, колисочко, із липки, із липки,

Най я піду послухаю там, де грають скрипки.

У садочку зеленому пташечки співають

Та маленькій дитиночці спатоньки не дають.

Ой не кукай, зозуленько, на широкім листі,

Не розбуди дитиноньку, най спить у колисці.

Ой летіла зозулиця понад садовину,

Опустила сіре пірце, збудила дитину.

Ой літають ластівки попід саму стріху

Та збудили у колисці мамину утіху.

Анонім