Відмінності між версіями «Книга:Кубинські народні казки (Веселка, 1988)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
==Вступне слово==
+
#REDIRECT [[Книга:Кубинські народні казки (Веселка,1988)]]
[[Файл:Кубинські.jpg|right|Обкладинка книги Кубинські народні казки (Веселка,1988)]]
 
 
 
Народні казки — це мудрі чарівниці, які живуть століттями й ніколи не старіють. Вони мандрують по світу, переходячи з однієї країни в іншу, від народу й до народу, змінюючи свій вигляд і мову. Казки вічно народжуються і ніколи не вмирають, їхні чари не розвіюються; вони заворожують дітей так, як заворожували раніше їхніх батьків. Дідусь, який розповідає казку, молодіє, згадуючи все те гарне й добре, що зустрів на життєвому шляху. А внуки, які слухають її, зростають і мужніють душею, набираються сили, щоб сміливо боротися проти кривди за правду, вчаться шанувати чесних і працьовитих людей, знева-жаючи лихих і підступних.
 
 
 
У кожного народу свої казки, і народились вони з його любові до рідної землі та невсипущих мрій і дум про справедливість, яка має запанувати між людьми на світі.
 
 
 
Такі й кубинські казки, що, як добрі чарівниці, живуть на великому острові в Західній півкулі.
 
 
 
28 жовтня 1492 року - того дня каравели Христофора Колумба підпливли до північно-східного узбережжя Куби, відкривши Новий світ. Великий мореплавець, вражений красою віднайденої ним землі, записав тоді в щоденнику, що прекраснішого за цей острів ще не бачили людські очі.
 
 
 
Ця багата й гарна земля одразу принадила до себе конкістадорів — так називалися іспанські завойовники, які вогнем і мечем здобували нові краї для свого короля. Невдовзі на Кубі з’явилися перші переселенці з Іспанії — іспанці, каталонці, галісійці. Конкістадори закладали на узбережжі фортеці й порти, знищуючи й відтісняючи в глиб острова індіанців, плантатори завозили з Африка чорни, невільників. Тоді-то з шпанськими морякам„ першими переселенцями примандрували на Кубу назки. Деякі з цих казок обійшли чи не півсвіту, змінюючись.
 
 
 
Візьмімо, приміром, казку «Як олень і черепаха бігали наввипередки». Навіть із самої назви неважко відгадати її зміст: прудконогий олень засперечався з черепахою, хто швидше бігає і програв: адже повільна черепаха перехитрила його, розставивши по всьому шляху своїх схожих між собою родичів. Як тут не згадати казку «Заєць і їжак» із книжки на Франка «Коли ще звірі говорили»! Є подібна казка і в братів Грімм. езперечно, цей сюжет здавна ходив по Європі, прийшов він і на Кубу, де невідомого кубинцям їжака чамінили черепахою, а зайця оленем.
 
 
 
Так само й «Семибарвний кінь» скаже нашим читачам щось кубинське, своє, але водночас нагадає і російську казку про Івашка-дурника та його Горбоконика. А третя - «Як дурник одружився з королівною» видасться їм схожою на українську казку про трьох синів - кубинський фольклор із світовим і разом з оповідками, що виникли на Кубі, збагачують його новими барвами.
 
 
 
Кубинці люблять свою батьківщину, її природу, тим-то в їхніх казках бушує море, і риба дістав перстень із дна морського, літають яструби та орли, шумлять пальми, цвіте мангове дерево зріють банани, зеленіє кукурудза і здіймається, як непрохідним ліс, цукрова тростина А ще в їхніх казках діють звірі, причому дуже різні,- це котик і цапок, заєць та « мавпа і гризун хутія, що живе лише на Антільських островах, це и ведмідь і слон, які д кубинців справді казкові тварини,- їх можна зустріти на цьому острові хіба що в зоопарку Кубинці люблять працю на землі, люблять роботящих, щирих і розумних людей, хто б во не були кій то білий чи негр, гаїтянець. який прибув „а заробітки й рубає цукрову тростину, чи бідний галісієць-жартівник, який провчив скупих господарів.
 
 
 
Казки цього народу, наче мудрі чарівниці, юний читачу українською мовою. Нехай же вони розкажуть тобі про далекий острів про його волелюбних господарів, які здавна мріяли про свободу в нелегкій боротьбі проти іноземних панівників.
 
 
 
 
 
==Зміст==
 
 
 
 
 
 
 
[[Як жорстокий управитель спокутував свій гріх]]
 
 
 
[[Педро злий та дід і баба]]
 
 
 
[[Казка, яка не має кінця]]
 
 
 
[[Як олень і черепаха бігали наввипередки]]
 
 
 
[[Агуті і маха]]
 
 
 
[[Чому схопиморе так називається]]
 
 
 
[[Галісієць та конго за круглим столом]]
 
 
 
[[Нема нічого простішого]]
 
 
 
[[Як слон і лев подорожували]]
 
 
 
[[Принцеса, що любила свого батька більше, ніж сіль]]
 
 
 
[[Невдячний віслюк]]
 
 
 
[[Пригоди цапка й кота]]
 
 
 
[[Хлопець, який усе віддав]]
 
 
 
[[Старі ворони]]
 
 
 
[[Рушниця амбросю]]
 
 
 
[[Негр, білий і сорокарогий олень]]
 
 
 
[[Загадка, яку склав негр]]
 
 
 
[[Швець і п’ятнадцять сентаво боргу]]
 
 
 
[[Задавака]]
 
 
 
[[Як селянин не заплатив за яєчню]]
 
 
 
[[Черепаха і чорт]]
 
 
 
[[Про вулиці камагуея та бичків]]
 
 
 
[[Лихий господар]]
 
 
 
[[Ходяча гарбузова грядка]]
 
 
 
[[Кмітливий гаїтянець]]
 
 
 
[[Барани забіяки]]
 
 
 
[[Подаровані раки]]
 
 
 
[[Семибарвний кінь]]
 
 
 
[[Як дурник одружився з королівною]]
 
 
 
[[Хитрий галісієць]]
 
 
 
[[Хуан ведмідь]]
 
 
 
[[Невільник-негр і золота куля]]
 
 
 
[[Силач]]
 
 
 
[[Студенти і солдат]]
 
 
 
[[Пригоди моряка]]
 
 
 
[[Бідняк і багач]]
 
 
 
[[Як черепаха літала]]
 
 
 
[[Підставне теля]]
 
 
 
[[Як чоловік зі змією судився]]
 
 
 
[[Бик-поет]]
 
 
 
 
 
{{Шаблон:Книги видавництва "Веселка"}}
 
{{Шаблон:Книги видавництва 1988 року}}
 

Поточна версія на 20:38, 21 січня 2014