Відмінності між версіями «Лисичка та журавель (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Лисичка та журавель
+
#redirect [[Лисичка та журавель (Українська народна казка)]]
 
 
Були собi лисичка та журавель.Ото й зустрiлися якось у лiсi.
 
Та такi стали приятелi! Кличе лисичка журавля до себе в гостi:
 
- Приходь, - каже, - журавчику,приходь, лебедику! Я для тебе - як для себе.
 
От приходить журавель на ласкавi запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарiлцi та й припрошує:
 
- Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!
 
Журавель до кашки. Стукав, стукав дзьобом по тарiлцi - нiчого не виходить.
 
А лисичка як узялася до страви - лизь та лизь гарненько якиком, поки сама всю кашу вилизькала. Вилизькала та до журавля:
 
- Вибачай, журавлику, - що мала, тим тебе й пригощала, а бiльше немає нiчого.
 
- То спасибi ж, - мовить журавель. - Приходь же, лисичко тепер до мене в гостi.
 
- А прийду, журавлику, прийду, лебедику!
 
На тому й розiйшлися.
 
От уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв i м'яса й картопельки, й бурячкiв - усього-усього, покришив дрiбненько, склав у глечик з вузькою шийкою та й каже:
 
- Призволяйся, люба приятелько, не соромся!
 
От лисичка до глечика - голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона боком, i лапкою, i навстоячки, i зазирати, й нюшити ...
 
А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик.
 
Помаленьку-помаленьку - та й поїв, що наварив. А тодi й каже:
 
- Оце ж, вибачай, лисуню, що мав, то тим i пригощав.Та вже бiльше нiчого не маю на гостину.
 
Ох i розгнiвалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемним бувши.
 
Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!
 
Та вiд того часу й не приятелює з журавлями.
 
 
 
[[Категорія:Українські народні казки]]
 

Поточна версія на 02:56, 7 лютого 2014