Відмінності між версіями «Лис-пастух»

Матеріал з Казки українською мовою
(Створена сторінка: {{Шаблон:Казки з книги Норвезькі народні казки (Веселка, 1986)}} {{Шаблон:Норвезькі народні к...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
Одній господині треба було пастуха. Ось іде вона дорогою і зустрічає ведмедя.
  
 +
— Куди ви йдете? — питає він.
 +
 +
— Та йду шукати собі пастуха,— відповідає господиня.
 +
 +
— Може б, ви мене взяли? — питає ведмідь.
 +
 +
— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.
 +
 +
— Умію: б-р-р-р! — реве ведмідь.
 +
 +
— Ні, такого пастуха мені не треба,— каже жінка.
 +
 +
Іде вона далі і зустрічає вовка.
 +
 +
— Куди ви йдете? — питає вовк.
 +
 +
— Та йду шукати собі пастуха,— каже жінка.
 +
 +
— Може б, ви мене взяли? — питає вовк.
 +
 +
— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.
 +
 +
— Вмію: у-уа-а! у-уа-а! — виє вовк.
 +
 +
— Ні, такого пастуха мені не треба,— каже жінка.
 +
 +
Іде вона далі і зустрічає лиса.
 +
 +
— Куди ви йдете? — питає він.
 +
 +
— Та йду шукати собі пастуха,— каже жінка.
 +
 +
— Може б, ви мене взяли? — питає лис.
 +
 +
— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.
 +
 +
— Вмію: минь-минь, бир-бир, кізю-кізю! — гукає лис ніжним, ласкавим голосом.
 +
 +
— Гаразд, будеш у мене пастухом,— каже жінка і посилає його стерегти худобу.
 +
 +
Першого дня свого пастухування лис із’їв козу, другого дня вівцю,
 +
 +
з третього — корову.
 +
 +
Вернувся лис увечері додому, а господиня й питає його, де він дів її
 +
 +
худобу.
 +
 +
— Голови в річці, а ноги в лісі,— відповідає лис.
 +
 +
Господиня саме збивала масло. Почула вона лисові слова і подумала, що треба самій подивитися, де ж та худоба. Поки її не було в хаті, лис заліз у масницю й вихлебтав усю сметану. Як повернулася господиня та побачила, що лис зробив, то витягла з масниці копистку і замахнулась нею на лиса. Але зачепила тільки кінчик хвоста.
 +
 +
Відтоді в лиса кінчик хвоста білий.
  
 
{{Шаблон:Казки з книги Норвезькі народні казки (Веселка, 1986)}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Норвезькі народні казки (Веселка, 1986)}}
 
{{Шаблон:Норвезькі народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Норвезькі народні казки українською мовою}}

Версія за 15:15, 8 січня 2014

Одній господині треба було пастуха. Ось іде вона дорогою і зустрічає ведмедя.

— Куди ви йдете? — питає він.

— Та йду шукати собі пастуха,— відповідає господиня.

— Може б, ви мене взяли? — питає ведмідь.

— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.

— Умію: б-р-р-р! — реве ведмідь.

— Ні, такого пастуха мені не треба,— каже жінка.

Іде вона далі і зустрічає вовка.

— Куди ви йдете? — питає вовк.

— Та йду шукати собі пастуха,— каже жінка.

— Може б, ви мене взяли? — питає вовк.

— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.

— Вмію: у-уа-а! у-уа-а! — виє вовк.

— Ні, такого пастуха мені не треба,— каже жінка.

Іде вона далі і зустрічає лиса.

— Куди ви йдете? — питає він.

— Та йду шукати собі пастуха,— каже жінка.

— Може б, ви мене взяли? — питає лис.

— Узяла б, якби ти вмів скликати худобу,— каже жінка.

— Вмію: минь-минь, бир-бир, кізю-кізю! — гукає лис ніжним, ласкавим голосом.

— Гаразд, будеш у мене пастухом,— каже жінка і посилає його стерегти худобу.

Першого дня свого пастухування лис із’їв козу, другого дня вівцю,

з третього — корову.

Вернувся лис увечері додому, а господиня й питає його, де він дів її

худобу.

— Голови в річці, а ноги в лісі,— відповідає лис.

Господиня саме збивала масло. Почула вона лисові слова і подумала, що треба самій подивитися, де ж та худоба. Поки її не було в хаті, лис заліз у масницю й вихлебтав усю сметану. Як повернулася господиня та побачила, що лис зробив, то витягла з масниці копистку і замахнулась нею на лиса. Але зачепила тільки кінчик хвоста.

Відтоді в лиса кінчик хвоста білий.