Відмінності між версіями «Медвідь обганяє мухи з цигана (Українська народна казка )»
Snak (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Категорія:українська народна казка]] | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
− | Один циган піймав молоденького медведика, приручив його до себе і вимуштрував його робить всякі примхи. | + | [[Категорія:Казки про ведмедя]] |
+ | |||
+ | [[Категорія:Казки про чоловіка]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Один [[циган]] піймав молоденького медведика, приручив його до себе і вимуштрував його робить всякі примхи. [[ведвідь]] виріс, звикся з [[чоловік]]ом і слухавсь його. Циган ходив з ним по селах, і медвідь показував різні комедії... | ||
Одного разу циган ішов з медведем з одного села в друге. Дорога була дальня. Циган наморивсь, одійшов трохи от дороги, ліг опочить, а медведеві сказав: «Ти ж гляди, Михайло, нікого до мене не підпускай, всіх гони од мене подальше, а хто не послуха, того бий».— «Добре, хазяїн, нікого не підпущу, спи собі...» | Одного разу циган ішов з медведем з одного села в друге. Дорога була дальня. Циган наморивсь, одійшов трохи от дороги, ліг опочить, а медведеві сказав: «Ти ж гляди, Михайло, нікого до мене не підпускай, всіх гони од мене подальше, а хто не послуха, того бий».— «Добре, хазяїн, нікого не підпущу, спи собі...» | ||
− | Циган заснув, а | + | Циган заснув, а [[ведвідь]] сів над ним і очей з його не зводив. Не вспів циган гаразд заснуть, як уже причепилась до його муха. Спочатку муха сіла циганові на ніс. Ведвідь кивнув лапою. Муха з носа злетіла і сіла на щоку. Медвідь знов махнув лапою. Муха піднялась, повертілась, повертілась над циганом і сіла йому на лоб. Медвідь розсердився і каже: «Погоди, бісова личина, я тебе научу, як дратувать мене» Розмахнувсь з усієї сили, як торохнув цигана каменюкою по лобі,— циган і не колихнувсь. Ведвідь зажурився, жалко йому стало свого хазяїна. А муха почала з його глузувать: «Ех ти, кудлатий дурень! Ти думав мене вбить, а свого хазяїна попав! От так услужив, нічого казать. Застав дурня богу молиться, а він і лоб проб'є, або, як кажуть: «Услужливий дурень страшніший ворога». |
Версія за 10:32, 29 вересня 2009
Один циган піймав молоденького медведика, приручив його до себе і вимуштрував його робить всякі примхи. ведвідь виріс, звикся з чоловіком і слухавсь його. Циган ходив з ним по селах, і медвідь показував різні комедії...
Одного разу циган ішов з медведем з одного села в друге. Дорога була дальня. Циган наморивсь, одійшов трохи от дороги, ліг опочить, а медведеві сказав: «Ти ж гляди, Михайло, нікого до мене не підпускай, всіх гони од мене подальше, а хто не послуха, того бий».— «Добре, хазяїн, нікого не підпущу, спи собі...»
Циган заснув, а ведвідь сів над ним і очей з його не зводив. Не вспів циган гаразд заснуть, як уже причепилась до його муха. Спочатку муха сіла циганові на ніс. Ведвідь кивнув лапою. Муха з носа злетіла і сіла на щоку. Медвідь знов махнув лапою. Муха піднялась, повертілась, повертілась над циганом і сіла йому на лоб. Медвідь розсердився і каже: «Погоди, бісова личина, я тебе научу, як дратувать мене» Розмахнувсь з усієї сили, як торохнув цигана каменюкою по лобі,— циган і не колихнувсь. Ведвідь зажурився, жалко йому стало свого хазяїна. А муха почала з його глузувать: «Ех ти, кудлатий дурень! Ти думав мене вбить, а свого хазяїна попав! От так услужив, нічого казать. Застав дурня богу молиться, а він і лоб проб'є, або, як кажуть: «Услужливий дурень страшніший ворога».