Відмінності між версіями «Панахида по коту (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Пан]]ахида по коту
+
#redirect [[Панахида по коту (Українська народна казка)]]
 
 
У одного [[чоловік]]а був порядний [[кіт]], ніколи не робив шкоди. Як господар не дасть сам, то він, бувало, мимо ласощів пройде і не гляне на них. Жив тільки самими мишами. Зразу було йому гарно, мишей було не в поїд, а далі миші стали боятися, не показувалися без потреби з нори. Виткне, бувало, з нори головку, роздивиться кругом, і як нікого не видно, тоді тільки вилазить із нори, а як почує котячий запах, то швидко ховається чим глибше в нору. Котові випадало хитрувати на всі лади. Іноді прикидався сонним або здохлим, а іноді просиджував, бувало, цілий день біля нори, вижидаючи, поки миша виткнеться з неї.
 
 
 
Одного разу [[кіт]] просидів цілий день біля нори і не піймав ні однієї миші. Побачивши неподалік від нори кінець патика, що стирчав з покрівлі, повис на ньому передніми лапами. Молода миша виткнула голову із нори і побачила, що [[кіт]] висить, вернулася в нору і розповіла всім своїм своячкам:
 
 
 
— Сестрички! Я бачила новинку. Радуйтеся і веселіться!
 
 
 
— Що таке? — спитали подруги.
 
 
 
— Та що, нашого ворога повісили. Тепер ми будемо вільно гуляти.
 
 
 
Миші одна за однією почали висуватися з нори і потихеньку наближатися до кота. А стара миша, що вже не раз була в бувальцях, почала сваритися на мишенят:
 
 
 
— Не підсувайтеся до нього близько, бо він вас обдурить. Знаю я його хитрощі. Може, він висить без мотузка, тоді бережіться його.
 
 
 
Мишенята не послухали старої миші, всі вилізли з нори і з радощів постановили відслужити молебен своєму Богові, що спас їх від лютого ворога. Одна з них була зручна і відважна, підступила до кота ближче від усіх і почала читати віршу:
 
 
 
Жив мурлика
 
та був мурлика,
 
[[кіт]] сибірський,
 
ріст богатирський.
 
Сіра на ньому шкурка,
 
вуси як у турка.
 
Був він збішений,
 
на кражі помішаний,
 
за те, мабуть, і повішений.
 
Радуйтесь, миші,
 
радуйтесь, щурі,
 
і вся наша порода,
 
настала тепер нам свобода.
 
 
 
Не вспіла миша закінчити віршу, [[кіт]] ожив і миттю кинувся до мишей та ну ж їх хапати. Чимало тоді перепсував їх, кілька штук задушив на смерть, а кілька покалічив, ледве повтікали, куди яка попала. Опісля сів біля нори і пильнував, поки яка миша кинеться до нори ховатися в своє гніздо. Після того миші переселилися жити в інше місце.
 
 
 
[[Категорія:Українські народні казки]]
 

Поточна версія на 20:28, 10 травня 2014