Відмінності між версіями «Про чоловіка й жінку, що любили рисові коржики (японська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Давно колись поблизу Хіросіми жили [[чоловік]] та жінка, яким понад усе смакували рисові коржики. | |
− | Давно колись поблизу Хіросіми жили чоловік та жінка, яким понад усе смакували рисові коржики. | ||
Якось принесла їм сусідка подарунок на свято — п'ятнадцять коржиків. З'їли вони по сім штук, а останнього коржика домовилися віддати тому, хто найдовше мовчатиме. Поклали того коржика на полицю і, не гасячи лампи, полягали спати. | Якось принесла їм сусідка подарунок на свято — п'ятнадцять коржиків. З'їли вони по сім штук, а останнього коржика домовилися віддати тому, хто найдовше мовчатиме. Поклали того коржика на полицю і, не гасячи лампи, полягали спати. | ||
− | А тієї ночі в хату вліз злодій. Жінка та чоловік не хотіли відмовитись від коржика і, крім того, боялися, а тому, тремтячи всім тілом, повкривалися ковдрами з головою. | + | А тієї ночі в хату вліз злодій. [[Жінка]] та чоловік не хотіли відмовитись від коржика і, крім того, боялися, а тому, тремтячи всім тілом, повкривалися ковдрами з головою. |
Тим часом злодій забрав одежу, гроші й підійшов до полиці. | Тим часом злодій забрав одежу, гроші й підійшов до полиці. | ||
− | Не витримала жінка та як крикне: | + | Не витримала [[жінка]] та як крикне: |
— Чоловіче, дивись — він хоче коржика взяти! | — Чоловіче, дивись — він хоче коржика взяти! | ||
Рядок 14: | Рядок 13: | ||
В ту ж мить чоловік зірвався на рівні й, схопивши коржика, впав навколішки перед злодієм — мовляв, усе бери, тільки коржика залиш! | В ту ж мить чоловік зірвався на рівні й, схопивши коржика, впав навколішки перед злодієм — мовляв, усе бери, тільки коржика залиш! | ||
− | Злодій зареготав. | + | [[Злодій]] зареготав. |
Поточна версія на 19:27, 22 грудня 2013
Давно колись поблизу Хіросіми жили чоловік та жінка, яким понад усе смакували рисові коржики.
Якось принесла їм сусідка подарунок на свято — п'ятнадцять коржиків. З'їли вони по сім штук, а останнього коржика домовилися віддати тому, хто найдовше мовчатиме. Поклали того коржика на полицю і, не гасячи лампи, полягали спати.
А тієї ночі в хату вліз злодій. Жінка та чоловік не хотіли відмовитись від коржика і, крім того, боялися, а тому, тремтячи всім тілом, повкривалися ковдрами з головою.
Тим часом злодій забрав одежу, гроші й підійшов до полиці.
Не витримала жінка та як крикне:
— Чоловіче, дивись — він хоче коржика взяти!
В ту ж мить чоловік зірвався на рівні й, схопивши коржика, впав навколішки перед злодієм — мовляв, усе бери, тільки коржика залиш!
Злодій зареготав.