Відмінності між версіями «Півник і двоє мишенят (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Казки про тварин]]
 +
 +
 
ПIВНИК I ДВОЄ МИШЕНЯТ
 
ПIВНИК I ДВОЄ МИШЕНЯТ
  
Рядок 49: Рядок 56:
 
- А що ви робили?
 
- А що ви робили?
 
Що мали казати мишенята? Нiчого.
 
Що мали казати мишенята? Нiчого.
Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?  
+
Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?
 
 
[[Категорія:Українські народні казки]]
 

Версія за 09:39, 28 вересня 2009


ПIВНИК I ДВОЄ МИШЕНЯТ


Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться. Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос. - Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов! Поприбiгали мишенята та й кажуть: - Коли б це його обмолотити : - А хто молотиме? - питається пiвник. - Не я! - одказує одне мишеня. - Не я! - каже й друге мишеня. - Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи. А мишенята й далi граються. От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає: - Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив! Поприбiгали мишенята. - Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити. - А хто понесе? - питає пiвник. - Не я! - гукає Круть. - Не я! - гукає Верть. - Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов. А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються. Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят: - Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс. Поприбiгали мишенята, порадiли: - Ой, пiвнику! Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти. - Хто ж мiситиме? - питає пiвник. А мишенята й знов своє: - Не я! - пищить Круть. - Не я! - пищить Верть. Подумав, подумав пiвник та й каже: - Доведеться менi, мабуть. От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки. Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють. Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi. А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба. - Ох, i голодний я! - каже Круть. - А я який голодний! - каже Верть. Та й посiдали до столу. А пiвник i каже: - Стривайте-но, стривайте! Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок. - Ти, - кажуть мишенята. - А хто його обмолотив? - Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем. - А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк? - Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята. - А що ви робили? Що мали казати мишенята? Нiчого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?